У Словенії, як і в більшості балканських країн, де туризм активно розвивається, гостро бракує робочої сили. За даними служби зайнятості, майже 45 відсотків роботодавців щорічно перед початком літнього й зимового туристичних сезонів стикаються із цією проблемою. І це при тому, що кожний дев’ятий працюючий у країні є так званим гастарбайтером.
На пропозицію власників готелів, ресторанів та інших туристичних закладів уряд приступив до розробки нової стратегії із залучення робочої сили з країн, що не входять до ЄС, але географічно й культурно близькі словенцям. Основною вимогою до сезонних робітників з інших країн стане знання словенської мови. У бюджеті служби зайнятості буде передбачено витрати на її вивчення ними на спеціальних курсах. Закон про вживання мови в Словенії передбачає, що всі ті, хто контактує з клієнтами, мають розмовляти по-словенськи. Наскільки добре іноземний працівник знає мову, доручено перевіряти експертам інспекції міністерства праці. Там не приховують, що часто рекомендували роботодавцям переводити людину на іншу роботу, де доскональне знання мови не так вже й необхідне, бо на попередньому робочому місці з цим були проблеми.
Парламент Словенії уже обговорює поправки уряду до закону про регулювання ринку праці. Він передбачає, що бажаючі отримати роботу в країні мають направити свої документи до Служби зайнятості, де мають визначити, чи є необхідність у вивченні потенційним працівником словенської мови. На це йому дадуть 12 місяців. Якщо за цей час кандидат на одержання роботи в Словенії не впорається з її вивченням на базовому рівні, то йому відмовлять.
Служба зайнятості не приховує, що основну ставку зробить на залучення в країну робочої сили з України. У Словенії уже є угоди про прийом сезонних працівників із Сербії та Боснії і Герцеговини. У міністерстві праці обговорюється питання про підписання такого документа й з нашою країною. Українців вважають за менталітетом і культурним традиціям близькими до словенців, а також працьовитими й дисциплінованими.
