Сьогодні з ініціативи Комітету з питань економічного розвитку в парламенті відбувся круглий стіл, під час якого народні депутати, урядовці та представники громадянського суспільства вели мову про те, як краще запроваджувати антимонопольні зміни в чинне законодавство.

«Ця реформа проводитиметься в інтересах держави Україна та гравців ринку — представників малого та середнього бізнесу», — запевнила, відкриваючи захід, голова підкомітету з питань захисту конкуренції та рівних умов для бізнесу профільного комітету Людмила Буймістер. Протягом останніх років конкуренційному законодавству приділялося недостатньо уваги, зазначила вона. Мовляв, це видно хоча б із того, що численні законопроекти на цю тему, які готували в минулому скликанні, навіть не виносилися на голосування. Нові парламентарії кажуть, що хочуть виправити ситуацію.

Антимонопольні зловживання стримують розвиток економіки в цілому, але найбільше потерпають малий та середній бізнес, акцентувала Л. Буймістер. А саме цей сегмент, за її словами, має стати основою для розвитку країни. «Ми побачили багато неузгоджень та конфліктів і колізій у законодавстві, які призводять до того, що ані статус Антимонопольного комітету не визначений, ані його функції, — наголосила народний депутат. — Тому пропонуватимемо зміни до низки законів, щоб закріпити статус АМКУ та звести ці поняття до спільного знаменника». Вказуючи на недоліки, голова підкомітету зауважила також, що правозастосувна практика центрального апарату та територіальних відділень АМКУ не є сталою і її не можна згрупувати та узгодити за єдиними принципами. Це є проблемою для комітету, держави та бізнесу, бо відсутня прогнозованість у рішеннях та діях. Фахівці Антимонопольного комітету самі наводять таку статистику: через те, що конкуренційне законодавство не працює, Україна щороку втрачає до 20 відсотків ВВП.

Учора законотворці працювали у форматі чотирьох сесій. Говорили про утворення Комісії з розгляду скарг у сфері порушення законодавства про публічні закупівлі, про реформу конкуренційного процесу та судову реформу в сфері захисту конкуренції. А перша сесія стосувалася змін до Конституції в частині конкуренційної політики, посилення інституційної спроможності та ефективності діяльності АМКУ.

Л. Буймістер, зокрема, поінформувала, що законотворці мають намір ввести конституційну заборону на антиконкурентні узгоджені дії для суб’єктів господарювання (створення так званих картелів). «Хочемо привернути суспільну увагу до цього питання і створити таку систему, за якої неможливо буде приховувати та приймати рішення тишком-нишком», — прокоментувала таку ініціативу народний депутат.

Під час круглого столу наголошували й на тому, що нині стаття 85 Конституції перебуває в колізії із законом про Антимонопольний комітет. Відтак, парламентарії пропонують зупинитися на тому, щоб подання кандидатури на посаду голови АМКУ робив Президент, а не Прем’єр-міністр. А для того, щоб підвищити прозорість діяльності Антимонопольного комітету, пропонуватимуть, щоби щорічні звіти комітету заслуховувалися під час засідання Верховної Ради. У парламенті їх не було із 1998 року. Народні обранці хочуть також мати можливість викликати для секторальних звітів фахівців АМКУ тоді, коли виникатиме потреба.

У результаті обговорення парламентарії підготують зауваження та коментарі для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Заступник міністра Світлана Панаіотіді зауважила, що проект винесли для громадського обговорення саме для того, щоб отримати такі цінні рекомендації. Це допоможе вдосконалити проект змін у найкращий спосіб, наголосила вона.