Для його вшанування зібрались онуки — Дмитро та Олександр Лук’яненки, учениці поета — в. о. голови Луганської обласної організації Національної спілки письменників України поетеса Ганна Гайворонська та голова Сєвєродонецької організації ВГО «Просвіта» Ольга Кряжич, представники громадськості, шанувальники.
Іван Савич — це літературний псевдонім поета Івана Савича Лук’яненка, який став відомим ще й як талановитий перекладач російської поезії. Він народився на Чернігівщині, закінчив Харківський інститут журналістики та Київський державний університет, учасник війни 1941—1945 рр.
9 лютого 1948 року його заарештували у Старобільську і засудили «за зраду Батьківщині» на 25 років виправно-трудових таборів. А у червні 1956-го — визнали засудженим безпідставно і звільнили із зняттям судимості. Відтоді Савич жив у Старобільську, у листопаді 2000-го на 87-му році життя серце поета перестало битися.
Минуло 20 років, як поета не стало, але його поезія і сьогодні вражаюча, оскільки в ній переплітаються події та постаті минулого і сьогодення.
