Не чекаючи, поки держава хоча б раз за сорок років зверне увагу на проблеми зарослого водоростями каналу «Дніпро—Донбас», громадські активісти Дніпропетровщини вирішили розв’язати їх самостійно. У помічники залучили рибу.
Канал «Дніпро—Донбас» є унікальною спорудою, подібних якій в Україні немає. Завдовжки 260 км, до нього входять дванадцять насосних станцій і дев’ятнадцять мостових переходів. Після введення в експлуатацію в 1976 році жодних заходів щодо розчищення русла не проводили.
«У воді з’явилися водорості, що призвело до труднощів прокачування води каналом й негативно вплинуло на покажники енергоефективності роботи нашого об’єкта, — розповів начальник управління каналу Володимир Дубас. — Тому було ухвалено рішення провести очищення русла каналу: але не механічне, а біологічне».
Згідно з проектом роботи проводитимуть до 2018 року — до повного очищення. Допомагає в цьому громадська організація «Дніпровська природна інспекція». Для розробки документації знадобилося близько трьох років. І безпосередньо до роботи громадські робітники приступили в 2010 році. Побудували рибне господарство, де вирощували мальків, яких потім підселювали в канал.
«Ми заселили канал коропом, білим амуром і товстолобиком. Ці види риб виїдають водорості й фітопланктон, що приводить до очищення води», — зауважив голова правління громадської організації Віктор Кузора. Робота не має бюджетного фінансування. На території нашої держави це перший експеримент, який став дуже вдалим.
До нормального стану було приведено понад півсотні кілометрів об’єкта, а прилягаючу територію очищено від сміття. Як результат — цього літа ініціатори заходу переконалися, що канал став найчистішою водоймою в регіоні. Надлишку водоростей і зеленої води вже не було. А риболовля з вудкою на березі каналу є справжнім святом для всіх охочих. Для цього лише потрібно отримати попередній дозвіл.
Сьогодні в каналі не забиваються ґрати під час прокачування води від зелені. А це істотно знижує витрати на їхнє очищення. На думку фахівців, на доочищенні води держава вже заощаджує 28 мільйонів гривень. «Цю технологію ми плануємо застосовувати й в інших водоймах, — діляться планами громадські робітники. — Її можна застосовувати й на малих річках, де є заболочування, заростання, і це дасть ефективний результат».