У ній взяли участь глави держав 27 країн — членів ЄС та лідери країн — учасниць СхП: Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України.

Якби не пандемія коронавірусу, ця зустріч відбулася б у форматі повноцінного саміту — тобто безпосередніх перемовин на рівні глав держав. Крім того, це не були б чергові протокольні реверанси. «Східне партнерство» давно потребує перезавантаження і нових завдань.

Через COVID-19 учасники вчорашньої конференції щойно почали їх формулювати, а остаточне оновлення, очевидно, відбудеться під час повноцінного саміту «Східного партнерства», який нині заплановано на початок 2021 року.
У коментарі «Голосу України» директор Європейської програми в Міжнародному фонді «Відродження» Дмитро Шульга нагадав, що «Східне партнерство» — це східний вимір політики сусідства ЄС. Тобто, це політика ЄС

стосовно України і ще п’яти східноєвропейських пострадянських країн, крім Росії. «У рамках цієї політики здійснюється співпраця з широкого кола тем, цікавих для України. Але ЄС поки що не має планів поглиблювати інтеграцію з країнами СхП. Це нас не влаштовує, і також це не влаштовує Грузію і Молдову, які так само, як Україна, підписали Угоди про асоціацію з ЄС і прагнуть глибшої інтеграції. У будь-якому випадку СхП буде оновлено хоча би через те, що чинні цілі співпраці визначені лише до кінця 2020 року (2017-го п’ятий саміт партнерства схвалив «20 досягнень до 2020 року». — Ред.)», — переконаний Дмитро Шульга.

Водночас міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас, виступаючи днями на нараді голів німецьких диппредставництв, заявив, що «Східне партнерство» стане одною з основних тем, над якими Німеччина працюватиме під час головування у Раді ЄС у другому півріччі 2020 року. «Підтримка стабільності в сусідніх (з ЄС) регіонах є центральною метою нашого президентства. Тому ми будемо особливо підтримувати країни Західних Балкан та

«Східного партнерства», а також наш сусідній континент Африку в подоланні пандемії», — заявив Г. Маас, слова якого цитує Укрінформ.

Загалом, на думку міністра закордонних справ Німеччини, на тлі пандемії глобальні дисбаланси неминуче зростатимуть, а це в свою чергу посилюватиме чинні конфлікти, а також занурить деякі крихкі економіки в нові, драматичні кризи. За його словами, пандемія лише прискорює вже відомі геополітичні, економічні та соціальні потрясіння, а крах світової економіки (МВФ говорить про «епохальну рецесію») ще більше обмежить сферу зовнішньої політики та політики безпеки. Тому Берлін хоче створити європейську «мережу цифрової дипломатії» під час свого головування в ЄС.

На момент верстки номера відеоконференція лідерів «Східного партнерства» та ЄС ще тривала, тому про ключові рішення та заяви читайте в наступному випуску газети.