Типовими помилками потенційних жертв «мисливців» за чужим майном є:
* недосконалість установчих документів (Статуту);
* відсутність моніторингу за змінами в державних реєстрах;
* відсутність упорядкованого документообігу підприємства;
* несвоєчасне звернення до органів державної влади та судів.
Зазвичай рейдерське захоплення стається через незаконні зміни в корпоративній структурі підприємства — затверджується статут у новій редакції та вносяться зміни до ЄДРПОУ, — ідеться в повідомленні.
Мінімізувати ризики, пов’язані з рейдерськими діями, можна, розставивши юридичні «пастки», які значно знизять ризики внесення незаконних змін у державні реєстри.
Для представників бізнесу — це, насамперед, належне оформлення установчих документів, зокрема статутів, в яких варто передбачити антирейдерські запобіжники, наприклад:
* обов’язковість нотаріального посвідчення договору про відчуження майнових прав або частки в статутному капіталі (для всіх юридичних осіб, крім ТОВ);
* за можливості встановити умову про те, що окремі рішення загальних зборів, скажімо, щодо зміни керівника підприємства, мають підписуватися всіма присутніми учасниками (засновниками), а не тільки головою і секретарем, чи головуючим на зборах;
* визначити, що підписувати статут у новій редакції має не уповноважена особа, а учасники (засновники) товариства, які голосували за затвердження цього документа;
* прописати, що голова загальних зборів має обиратися із числа учасників (засновників) товариства.
Будь-яке рейдерство в своїй більшості починається з отримання того чи іншого судового рішення, яке «легалізує» нового власника. Тому не зайвим буде проведення моніторингу даних про фігурування компанії (її засновників) в тих чи інших судових процесах, — зазначається у повідомленні.
Такі антирейдерські запобіжники дадуть змогу завжди бути в курсі можливих атак на бізнес і своєчасно їх ліквідувати на стадії зародження.
