Чому, попри кризу, спричинену коронавірусом і безробіттям, що наростає, роботодавці продовжують запрошувати українців? Це питання бентежить пересічних поляків.
За підрахунками аналітиків, у зв’язку із локдауном, спричиненим COVID-19, кількість українських працівників у Польщі зменшилась на 300—400 тисяч. Водночас помітна тенденція до їхнього повернення після завершення жорстких пандемічних обмежень — у травні приїхало 94 тисячі, що втричі більше порівняно з квітнем. Роботодавці зацікавлені в працевлаштуванні українців навіть попри додаткові витрати, пов’язані з обов’язковим 14-денним карантином, які додалися до раніше забезпечуваного «в пакеті» безплатного місця проживання. Експерти, які займаються польським риком праці, відповідають лаконічно: бо не мають іншого виходу. Українці рятують ситуацію в реальному секторі економіки (виробництво). Ця робота нелегка, низькооплачувана і вимагає перекваліфікації, тому її не хочуть виконувати місцеві, зокрема ті, котрі втратили роботу в сфері послуг.
Принагідно варто відзначити, що мало спільного із реаліями має досить часто поширювана теза про те, що, мовляв, «українські працівники дешевші за польських». Наші краяни і місцеві мешканці на тих самих посадах заробляють стільки ж, бо така вимога чинного польського законодавства. За даними дослідження «Барометр польського ринку праці», проведеного фірмою з працевлаштування Personnel Service, лише 3% українців, котрі працюють у Польщі, заробляють мінімалку, тобто 2600 злотих (16 тис. грн), з яких чистими виходить 1878 злотих (11,5 тис. грн). Але є серед наших «заробітчан» 12% тих, зарплатня яких коливається від 4 до 5 тисяч злотих нетто, тобто від понад 24 до понад 30 тис. грн. Проте, щоб заробити ці гроші, абсолютній більшості доводиться тяжко працювати фізично в середньому по 200 годин на місяць, бо лише 3% українців у Польщі заробляють розумовою працею і 1% — в управлінсько-менеджерській сфері.
При цьому, як показують результати опитування, наші працівники живуть дуже економно — 42% з них заявили, що в стані утримати себе навіть за 500 злотих (3 тис. грн) на місяць. Зароблені гроші відправляють в Україну — в середньому від 770 до 900 злотих (від 4,6 до 5,4 тис. грн) на місяць. За даними фірми PayUkraine, лишень у формі переказів до України щомісячно з Польщі «виходять» 350 тис злотих (більш як 2,1 млн грн).
Портрет українського працівника в Польщі буде неповним без ще кількох штрихів. З одного боку, його вирізняє «раціональний підхід», що проявляється у переході з однієї роботи на іншу, яка буде хоча б трішки вище оплачуваною. Роботодавці часто називають це «нелояльністю», натомість експерти вважають «нормальним явищем, адже «люди приїжджають, аби заробити». Зате, з другого боку, польський роботодавець цінує наші кадри за мобільність (не будучи прив’язаними до конкретного місця проживання, їдуть туди, куди їх відправляють) та готовність швидко перекваліфіковуватись.
Експерти звертають увагу, що робота в Польщі є, але фізична та важка — «поляки її на загал не хочуть, натомість українці не перебірливі — беруться за все».
У контексті штампів, які часто можна зустріти в соцмережах, що «українці забирають у поляків роботу», експерти авторитетно заявляють: українці не становлять загрози та не є конкурентами для місцевих, вони лишень заповнюють на ринку праці ті ніші, де з’являється кадровий голод.
