Посиланням на ту чи іншу сусідню державу не можна заглушити голос багатотисячних протестів своїх співгромадян. Так Офіс Президента України відреагував на звинувачення Олександра Лукашенка в тому, що Україна нібито закликає до проведення повторних президентських виборів у Білорусі. «Міждержавні відносини — це перш за все коректність і виваженість публічних формулювань. Бо незалежно від того, в якому емоційному стані перебуваєш сьогодні, у відносинах між сусідами обов’язково буде завтра, післязавтра. Проте сьогодні в Мінську практично офіційно прозвучало, що нібито керівництво України «наказує» провести нові вибори в Білорусі. Це не просто відверта неправда. Це свідоме нагнітання. Свідома провокативна поведінка. Для чого? Чи навіть не так: до чого тут Україна, якщо події стосуються суто Білорусі та внутрішньої недовіри?» — йдеться в офіційній заяві.
В Офісі Президента наголосили, що Україна поважає географічні й політичні кордони кожної нації і не втручається у внутрішні питання. Однак якщо довіри до результатів виборів немає, а світ бачить, що довіри й близько немає, то цей дефіцит несправедливими звинуваченнями на адресу «керівництва іншої країни» не заповнити. Швидше можна викликати ще більшу недовіру, йдеться у заяві. «Офіційний Мінськ, на жаль, уже продемонстрував, безвідповідально звільнивши «вагнерівців», що історична близькість наших двох народів та принцип взаємної допомоги сусідів для нього особисто нічого не вартує. Це, до речі, той самий вибір держави, який абсолютно точно говорить про її внутрішні цінності», — наголошено в заяві.
Тим часом МЗС України оголосило, що «офіційно оприлюднені результати виборів президента Республіки Білорусь не викликають довіри в білоруському суспільстві». «Ми загалом поділяємо позицію, висловлену Європейським Союзом щодо виборів в Білорусі. Україна надзвичайно занепокоєна випадками необґрунтованої жорстокості правоохоронців щодо громадян, які беруть участь у протестах, представників ЗМІ та іноземців», — йдеться в заяві МЗС. В Києві розраховують, що звільнення з-під варти частини затриманих стане початком діалогу влади з громадянським суспільством з метою пошуку компромісів.
Події, що розгортаються в Білорусі після президентських виборів, вивели її в топ новин світових ЗМІ і, безперечно, стали одним з перших пунктів на порядку денному дискусій в Європі та за океаном. 14 серпня міністри закордонних справ країн ЄС погодили запровадження персональних санкцій проти окремих осіб в Білорусі, причетних, до фальсифікацій результатів президентських виборів та застосування насильства до мирних протестувальників. За межами Білорусі із занепокоєнням очікують на наступні кроки Олександра Лукашенка, який у неділю заявив, що звернувся до президента РФ В. Путіна з проханням надати військову допомогу. «Коли мова йде про військову складову, в нас є договір з Російською Федерацією в рамках Союзної держави і ОДКБ. Якраз ці моменти підходять під цей договір. Тому сьогодні з президентом Росії у мене відбулася тривала, докладна розмова про ситуацію. І ми з ним домовилися: при першому ж нашому запиті буде надано всебічну допомогу щодо забезпечення безпеки Республіки Білорусь», — цитує Лукашенка агентство БЕЛТА. Водночас на мітингу в неділю, учасників якого, за свідченням очевидців, збирали, використовуючи адмінресурс, Лукашенко заявив, що навіть мертвим не віддасть країну. «Погубите першого президента — це буде початок кінця», — казав він і при цьому запитував у білорусів: кому ви хочете віддати країну?
Відповідь на це запитання могли б дати чесні результати виборів. Світлана Тихановська, яка нині перебуває в Литві, заявила, що готова стати політичним лідером країни.
Однак, схоже, білорусів сьогодні об’єднує відповідь на інше запитання: кому саме вони не хочуть віддавати країну? Судячи з того, що в неділю по всій Білорусі відбулися наймасовіші за всю сучасну історію країни мітинги, під час яких від Лукашенка вимагали піти, саме чинного 26 років президента більше не хочуть бачити при владі. А з огляду на те, що всі ці мітинги відбуваються під національним (а не офіційним) біло-червоним прапором, і було як ніколи багато гасел білоруською мовою, Путіна в Білорусі також не хочуть бачити. Найочевидніша відповідь — білоруси хочуть залишити країну собі.
Учора білоруські медіа повідомили, що до загального білоруського страйку приєднується дедалі більше підприємств, компаній, заводів і навіть медіа. Силовики поки утримуються від проявів насильства. Однак, зважаючи на те, що Олександр Лукашенко вже офіційно оголосив, що повторних виборів не буде, зрозуміло, що буремні події в Білорусі матимуть розвиток.
Тим часом в Україні та в світі відбуваються акції і мітинги на підтримку білоруського народу. В неділю на будівлі Київської міської адміністрації було вивішено білоруський національний прапор (на знімку).
Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.
