На знімку: під час акції «Полум’я братерства» на Вольському кладовищі у Варшаві.

Часто її називають «чудом над Віслою 1920 р.». Важливість перемоги в цій битві полягала в тому, що вона зупинила більшовицький похід на Захід з метою розпалювання пожежі світової революції та «насадження» радянського типу державності якомога далі на захід. Окрім того, гарантувала Польській державі, що відроджувалась, незалежність від більшовицького ярма — те, чого не вдалося добитися українським державотворцям у ході національно-визвольних змагань 1917—1921 рр.

З нагоди святкувань численні державні й самоврядні органи, інституції культури підготували низку заходів. Прикметною їх ознакою є також український вимір, адже в ході польсько-радянської війни 1920 р. УНР надала суттєву військово-політичну допомогу Польщі та зарекомендувала себе як надійний партнер.

Центральним пунктом урочистостей стала Варшава, яку відвідала низка зарубіжних представників, зокрема, держсекретар США Майк Помпео, який підписав угоду про військову присутність сил США в Польщі, й віце-прем’єрка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, котра, окрім офіційних зустрічей та участі в урядових заходах (військовому параді з нагоди Дня польського війська та 100-річчя Варшавської битви), взяла участь у кількох заходах із яскравим українським акцентом.

На православному Вольському кладовищі у Варшаві й одночасно в кількох десятках місць по всій Польщі, в рамках ініційованої скаутами акції «Полум’я братерства», запалили лампадки та поклали квіти на могилах українських воїнів, які захищали Польщу від більшовицької навали 100 років тому. Того самого дня вранці на честь борців за волю України 1918—1920 рр. — старшини і козаків Армії Української Народної Республіки, які пліч-о-пліч з Військом Польським захищали Європу від більшовицької агресії, на кладовищі пролунав салют, який було дано військовиками роти почесної варти Польських Збройних сил.

У суботу за участі віце-прем’єрки Ольги Стефанішиної в парку «Королівські Лазєнки» у Варшаві було відкрито виставку «За нашу і вашу свободу. Польсько-український союз 1920 року. Братерство зброї перед лицем більшовицької агресії». І це не єдиний просвітницький елемент святкувань, який показує роль українців у цій війні. Зокрема, неподалік вищезгаданої виставки з 31 липня діє пленерна виставка «Варшавська битва — гарант миру в Європі 1920», а на Краківському передмісті від 13 серпня до 12 вересня можна ознайомитись з виставкою «Польща 1920. Друзі».

Без перебільшення, особливим українським акцентом святкувань стало відкриття 13 серпня скверу імені генерала УНР Марка Безручка в районі Варшави Воля, на відстані близько кілометра від місця поховання воїнів УНР. В цій урочистій події, окрім представників міської влади, української громади та дипломатів, участь взяли віце-маршалок Сейму Малґожата Ґосєвська, глава адміністрації президента Польщі Кшиштоф Щерський, а також нащадки генерала Анатолій і Дмитро Безручки, які прибули з Маріуполя і були учасниками всіх українських заходів.

М. Госєвська підкреслила, що присвоєння скверу імені Безручка має продемонструвати всім, «як багато можуть досягнути Польща й Україна, коли вони разом». Натомість К. Щерський, наголосивши на вагомості польсько-українського «братерства по зброї», зауважив, що обидва наші народи об’єднують однакові цінності — воля і свобода, які «вони захищатимуть завжди, коли відроджуватиметься імперіалізм та намагання підпорядкувати український і польський народи іншим, чужим імперіям».

Варшавські урочистості — лише один із елементів святкувань з українським акцентом. Заходи триватимуть і надалі, зокрема 21 серпня у Ланьцуті відзначатимуть100-річчя битви під Замостям.

На знімку: Могила генерала Марка Безручка (фото Іван Козловський).

На знімку: Нащадки славного генерала відкривають сквер Марка Безручка у Варшаві.

На знімку: Відкриття скверу герерала Марка Безручка у Варшаві 13 серпня 2020 р.

На знімку: Відкриття виставки Братерство зброї.

Фото Юлії БОРОДІЙ.