Звістка про смерть видатного українського науковця та багаторічного очільника Національної академії наук України Бориса Євгеновича Патона сколихнула країну. Величезна, болісна втрата не лише для наукової спільноти, а для всієї України.

Борис Євгенович був дійсно видатною, ключовою особистістю для нашої країни, таких, як він, в історії держави одиниці. Його непереборний оптимізм та жага до пізнання по-справжньому надихали, а реально оцінити його величезний вклад у розвиток української науки неможливо. Саме завдяки його невтомній праці сьогодні ми можемо пишатися нашою Національною академією наук та по праву вважатися багатою на технічні уми державою.

Від імені Верховної Ради України та всього депутатського корпусу висловлюю щирі співчуття близьким та колегам Бориса Євгеновича.

Світла пам’ять!

Голова Верховної Ради України Дмитро РАЗУМКОВ.

***

Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук висловлює щире співчуття колективу, рідним, близьким з приводу смерті видатного ученого, винахідника і Героя України Бориса Євгеновича Патона. Людини, яка була прекрасним фахівцем, науковцем і зразком самовідданого служіння освіті та науці. Його внесок у розвиток Національної академії наук України є неоціненним. Борис Євгенович назавжди запам’ятається щирою людиною, талановитим керівником і науковцем, який користувався високим авторитетом і повагою. У наших серцях назавжди залишиться світла пам’ять про нього.

Він «зшивав» часи, покоління й традиції

Коли цей світ покидає людина такого рівня і такого масштабу, зазвичай кажуть: разом з ним відійшла ціла епоха.

У випадку з Борисом Патоном ця формула є вичерпно-точною в усій своїй метафоричній повноті. В його біографії є кілька промовисто-символічних збігів. Він народився в драматичний час першого відродження Української держави, а залишив нас у не менш драматичну добу другого українського відродження й становлення державності. Він народився чи не в той самий день, коли народилась Українська Академія Наук — і згодом очолив цю Академію, й стояв біля її керма понад півстоліття, упевнено скеровуючи корабель вітчизняної науки крізь рифи непростих суспільних трансформацій. Прикметно, що Академія була чи не єдиною установою, створеною в епоху визвольних змагань початку ХХ століття і не знищеною більшовиками. Але дуже прикметно й те, що так довго очолював Академію саме Борис Патон — нащадок давнього шляхетського роду, аристократ по роду і духу, представник того класу, що є чужим для будь-якого тоталітарного режиму.

Становлення особистості й кар’єрний ріст Патона припали на суворі тридцяті — п’ятдесяті роки минулого століття. Тож він не міг не стати людиною радянських поглядів та уявлень — одначе при цьому він був незмірно далеким від того, що звалось типовим і стандартним «гомо совєтікусом». Ось лише один приклад: Патон вважав, що співіснування релігії та науки невід’ємним чином сприяє розвиткові цивілізації. У безбожно-матеріалістичному ХХ столітті така світоглядна широта — рідкість для вченого, і не лише радянського. Чи не це дозволяло Патонові легко поєднувати в своїй практиці речі, що здавалися непоєднуваними — від зварювання танкової броні та першої в світі обробки металів у відкритому космосі — до технологій «зшивання» живої матерії при хірургічних операціях. Зрештою, сам він усім прикладом свого довгого й плідного життя був тим, хто «зшивав» часи, покоління й традиції.

Він мав мужність казати: багато хто скаржиться на погане життя і мало хто нарікає сам на себе.

Україні ще довго не вистачатиме Бориса Патона.
Вічна йому пам’ять!

Держава та вітчизняна наука зазнали непоправної втрати. 19 серпня 2020 року на 102-му році пішов із життя всесвітньо відомий вчений, державний і громадський діяч, патріот, невтомний організатор вітчизняної науки, Президент Національної академії наук України, голова Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки БОРИС ЄВГЕНОВИЧ ПАТОН. Він запам’ятається українцям як талановита, творча людина — особистість прекрасної душі, відкритого і доброго серця.

Постать світового рівня, гордість України, Борис Євгенович Патон — символ становлення та єднання України, перший Герой України, двічі Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради УРСР 5—11 скликань, член Президії Верховної Ради УРСР 6—9 скликань.

Борис Євгенович був директором Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України (з 1953 р.); генеральним директором Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона» (з 1986 р.); президентом Міжнародної асоціації академій наук (з 1993 р.); членом Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (з березня 1996 р.); головою Комітету з Державної премії України в галузі науки і техніки (з грудня 1996 р.); членом Державної комісії з питань реформування, розвитку Збройних Сил України, інших військових формувань, озброєння та військової техніки (з березня 2003 р.); першим заступником голови Національної ради зі сталого розвитку України (з травня 2003 р.).

Усе своє життя Борис Євгенович Патон присвятив науці, продовжуючи справу свого батька Євгена Патона, починаючи від зварювання броні танків до зварювання під водою, у космосі та живої тканини. Маючи науково-організаційний талант,

Борис Євгенович Патон 58 років очолював Національну академію наук України, спрямовував її діяльність на вирішення важливих для держави наукових та науково-технічних завдань. За цей час Академія виросла у потужну, відому в світі наукову спільноту, національну скарбницю України.

Активний, життєрадісний, світлий організатор втілював у життя плани, проекти загальнодержавного значення, світового масштабу. Мріяв, любив, активно працював в ім’я істини, добра і прогресу.

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій висловлює глибоке співчуття колегам, співробітникам, соратникам, рідним та близьким — Бориса Євгеновича ПАТОНА, академіка, Президента Національної академії наук України.

Переповнені сумом, ми схиляємо голови, віддаючи велику повагу і шану цій великій людині.

Світла пам’ять про Бориса Євгеновича Патона назавжди збережеться у серцях співвітчизників.

Сергій БАБАК, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.