2 квітня 2009 року за ініціативи парламентаріїв країн Балтії Декларацією Європейського парламенту «Європейська свідомість і тоталітаризм» «з метою збереження пам’яті про жертв масових депортацій і знищень, укорінення демократії, зміцнення миру та стабільності на континенті» 23 серпня було запропоновано відзначати у всій Європі як день пам’яті жертв всіх тоталітарних і авторитарних режимів.

У декларації було зазначено: «Масові депортації, вбивства та закріпачення, вчинені в контексті актів агресії cталінізмом та нацизмом, попадають до категорії військових злочинів та злочинів проти людства. За міжнародним законом, строки давності не поширені на воєнні злочини та злочини проти людства».

3 липня 2009 року Комітет з демократії Парламентської асамблеї ОБСЄ ухвалив резолюцію «Возз’єднання розділеної Європи», якою пропонувалося встановити 23 серпня Днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму. Парламентська асамблея ОБСЄ 3 липня прийняла Резолюцію «Заохочення прав людини та громадянських свобод у регіоні ОБСЄ в XXI столітті», в якій висловилася більш виразно, назвавши 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму в ім’я збереження пам’яті жертв масових страт і депортацій.

У резолюції ОБСЄ зазначено, що Європа «зазнала два потужні тоталітарні режими, нацистський та сталінський, які принесли геноцид, порушення прав і свобод людини, воєнні злочини та злочини проти людства», та закликала членів ОБСЄ зайняти «спільну позицію проти всіх форм тоталітарної влади незалежно від ідеологічної основи» та засудила «героїзацію тоталітарних режимів, включаючи проведення публічних демонстрацій з метою героїзації нацистського або сталінського минулого».

Загальноєвропейський день пам’яті жертв тоталітарних та авторитарних режимів відзначається 23 серпня, оскільки саме цього дня 1939 року було підписано пакт Молотова — Ріббентропа, яким Сталін і Гітлер поділили сфери в Європі. 23 серпня 1939 року і був тим днем, коли обидва тоталітарні режими з’єднались у єдиному пориві війни проти людства. Тому 23 серпня, безумовно, можна вважати Днем пам’яті жертв нацистського та комуністичного режимів, один з яких, нацистський, як відомо, вже був засуджений людством на Нюрнберзькому процесі, а злочини сталінсько-більшовицького режиму, на превеликий жаль, не засуджено й досі! Другий, комуністичний, все ще чекає суду не тільки історії, а й людства.

Пострадянська громадськість сподівається, що визнання 23 серпня Загальноєвропейським днем пам’яті — ще один крок до цього конче необхідного суду!

Адже «Комунізм — це «пофарбований в червоне фашизм», сказав перший післявоєнний голова Соціал-демократичної партії Курт Шумахер, який пережив концтабори. Тінь пакту Молотова —Ріббентропа досі затьмарює історичну пам’ять. Для українців, білорусів, поляків, литовців, латвійців, естонців та бессарабців пакт знаменував початок терору, масових депортацій, рабства, вбивства, які принесли з собою нацистська та Червона армія, які скоординовано вчинили напад і розділили між собою Східну Європу згідно із секретними протоколами, узгоджених між Гітлером та Сталіном. Для всіх євреїв цього регіону пакт символізував початок Голокосту.

Пакт Молотова — Ріббентропа залишається докором для тих у путінській Росії, хто так пишається перемогою СРСР у війні з Гітлером. Відзначення річниці пакту завжди ускладнює взаємини Москви з своїми сусідами, які згадують про нього у контексті Радянського поневолення після 1945 року. З усіх жахів ХХ сторіччя найбільшими були злочини тоталітарних режимів, які билися з усім світом і знищували власні народи, що призвело до загибелі понад ста мільйонів людей. Для західного світу таким страхіттям було існування двох імперій: радянської, яка лякала людство сімдесят років, і — нацистської Німеччини, яка проіснувала трохи більше десяти років, але примусила здригнутись увесь світ. Нацизм і комунізм — брати-близнюки — не існували один без іншого. Недарма Сталін допомагав Третьому рейху відновити свою армію, яку Німеччина за Версальським договором після Першої світової війни не мала права ані навчати, ані озброювати. Німеччина відновлювала свою армію за допомогою радянських військових спеціалістів, на радянських полігонах училися майбутні офіцери і військові спеціалісти вермахту. При цьому радянська пропаганда весь час до дня підписання пакту Молотова — Ріббентропа щосили паплюжила нацизм. Таке витончене лицемірство взагалі було підґрунтям «імперії зла». І Гітлер, і Сталін співпрацювали, звичайно, маючи надію використати один одного проти спільних ворогів — Європи і Сполучених Штатів Америки. Сталін прагнув руками Гітлера зробити Європу своєю легкою здобиччю. Гітлер мріяв про те ж саме. Але обидва вони сподівались подолати Європу після перемоги над своїм тимчасовим партнером, а насправді — найзапеклішим ворогом.

Друга світова війна почалася задовго до 22 червня 1941 року, дати, що відбилася у свідомості радянських громадян. Другу світову викохали і випестували більшовики із своєю супермрією — створити світову комуністичну державу, і нацисти із своїми щирими намірами повного панування арійської раси у новому світі. Тому 23 серпня 1939 року — день підписання пакту Молотова — Ріббентропа проголошений Днем жалоби за жертвами тоталітарних режимів. Цей день цілком справедливо вважається у західному світі справжнім днем початку Другої світової війни!

«Важливо пам’ятати про людей, які активно виступали проти тоталітарного правління та кого жителі Європи мають сприймати як героїв тоталітарної епохи за їхню самовідданість, вірність ідеалам, честь та мужність. Жертвам неважливо, який режим позбавив їх волі, піддавав катуванням або вбивав їх. Без правди та пам’яті не може бути примирення», — наголошується у Резолюції Європейського парламенту щодо європейської свідомості та тоталітаризму.

В Євросоюзі підкреслюють неприпустимість у сучасній Європі проявів авторитарних і тоталітарних ідеологій, які є джерелами екстремізму та націоналізму. «Ми пам’ятаємо жертв цих режимів і вкотре підкреслюємо неприйняття ідеології, на якій вони тримаються. Тоталітарні режими в Європі обмежують свободи людей, порушують їхні права і роблять мільйони звичайних громадян жертвами своєї ідеології. Ми сильні в захисті демократії, верховенства права та основних прав у Європі та у світі. В Євросоюзі немає місця для екстремізму, нетолерантності й пригнічення», — Європейська Комісія.

Єврокомісія з жалем зазначає, що слова екстремізму, націоналізму, ксенофобії та ненависті все ще можна почути в Європі, особливо в нинішній тоталітарній путінській Росії.

Георгій ЛУК’ЯНЧУК, голова Міжнародної громадської організації «Соловецьке Братство».