Але якщо вони з’являться — він готовий виконати таке рішення глави держави. Про це глава українського парламенту заявив в інтерв’ю «Українським новинам» з нагоди першої річниці перебування на посаді. Загалом Дмитро Разумков позитивно оцінив роботу вищого законодавчого органу держави за рік.

«Правильні закони»

Серед позитивів діяльності Верховної Ради дев’ятого скликання глава парламенту, зокрема, назвав ухвалення великої кількості «правильних» законів. «Мені особисто дуже приємно, що ми велику кількість законів прийняли конституційною більшістю. За рік роботи майже 150 законопроектів було прийнято більш як 300 голосами «за», — сказав Дмитро Разумков. — Ми проголосували закони, які досить серйозно допомогли державі під час коронавірусу, ми допрацювали та ухвалили ті пропозиції, які надійшли від уряду під час змін до бюджету. Коли тільки починалася коронавірусна пандемія, перший проект був внесений до парламенту і направлений до комітету. І тільки після того, як до роботи над ним активно долучилися депутати Верховної Ради, ми змогли його проголосувати. Є також інші законопроекти, які, незважаючи на зміну режиму роботи Ради, готували в робочих групах і приймали без обговорення більш як 300 голосами «за». Це було демонстрацією ефективної роботи Верховної Ради України».

Чи є у Раді монобільшість?

Глава парламенту наголосив, що, незважаючи на певні розбіжності в думках і позиціях серед депутатів фракції «Слуга народу», монобільшість у Верховній Раді є. «І це нормальний парламентський процес. Монобольшість є. А стосовно того, що не завжди все голосують: по-перше, такої великої кількості депутатів в одній фракції ніколи не було, — зазначив Дмитро Разумков. — Так, інколи є різні думки і позиції, і я не бачу нічого поганого в тому, що не все голосується одноголосно. Це також нормальний процес з урахуванням великої кількості законів, які ми ухвалюємо. Іноді в залі є повний консенсус: законопроекти приймаються і за рахунок голосів інших фракцій, депутатських груп. Я вважаю, що це добре, якщо ми отримуємо 300 голосів або більше, адже це демонструє якісну роботу всієї Ради, а не тільки монобільшості. Якщо ми будемо порівнювати з минулим скликанням, то за рік ми ухвалили 143 законопроекти понад 300 голосами «за», а за всю минулу каденцію таких було 26».

Чи не за горами дочасні вибори?

На це запитання Голова Верховної Ради відповів, що підстави для дострокового припинення повноважень парламенту чітко виписано в Конституції. «Станом на сьогодні жодна з них, на мій погляд, не може бути застосована до діючої Верховної Ради України, — зауважив Дмитро Разумков. — Коаліція є, ми працюємо більш ніж регулярно, уряд працює. Жодних підстав для дострокового припинення повноваження я поки що не бачу. Сподіваюся, що вони не з’являться».

Водночас глава парламенту заявив, що у разі видання Президентом Володимиром Зеленським указу про розпуск парламенту він його виконає. «Якщо для цього будуть конституційні підстави, я, як і будь-який інший законослухняний громадянин, буду їх виконувати, — запевнив Дмитро Разумков. — Але я впевнений, що порушувати Конституцію також ніхто не буде, тому виходитимемо з реалій. Станом на сьогодні, таких підстав немає. Чи з’являться вони завтра або через місяць, я, на жаль, не можу вам відповісти. Або не з’являться, і нова каденція буде через чотири роки. Подивимось».

Чи буде новий Державний Герб?

Коментуючи рішення парламенту про новий конкурс на кращий ескіз Великого Державного Герба України, Дмитро Разумков зауважив, що це — не перший конкурс. «Будемо сподіватися, і я вважаю це правильним, що до 30-річчя Дня Незалежності ми це питання врегулюємо. Який буде Герб — покаже час, — сказав політик. — Перше, з чого ми почали, — створили робочу групу щодо розробки законопроекту, а паралельно буде йти процес щодо конкурсу для того, щоб не потрапити в ту ситуацію, про яку ви говорите: конкурси провели, все було готово, а законопроекту так і немає».

Співпраця з урядом

«По-різному буває», — так оцінив Голова Верховної Ради співпрацю парламенту з урядом. «Буває, що не завжди є розуміння між комітетом і профільним міністерством, бувають ситуаційні моменти, — сказав Дмитро Разумков. — Завжди є дискусії, іноді навіть занадто жорсткі. Якщо ми говоримо про Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, то у мене особисто з ним і людські, і професійні відносини, на мій погляд, абсолютно нормальні. Стосовно посилення Кабміну, поки що пропозицій про дострокове припинення повноважень того чи іншого міністра від депутатів або подань від самого Прем’єра не надходило». Водночас глава парламенту висловився за посилення економічного блоку уряду.

Як має призначатися директор НАБУ?

Голова Верховної Ради не став коментувати рішення Конституційного Суду України від 28 серпня, яким визнано неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро, оскільки це може бути розтлумачено, як тиск на суд. Проте Дмитро Разумков висловився за ухвалення парламентом законодавчих змін щодо призначення директора НАБУ. «Я думаю, що будуть потрібні зміни до Конституції або законодавства, — вважає Разумков. — Або необхідно буде розширювати повноваження Президента, або визначати в законі, хто буде призначати директора НАБУ. Станом на сьогодні ще не було ніяких пропозицій від депутатів у цьому плані.

Коли настане довгожданий мир?

Стосовно проведення місцевих виборів на Донбасі глава парламенту висловив думку, що нині неможливо внести зміни до постанови Верховної Ради щодо проведення виборів. «Я думаю, що наразі неможливо внести такі зміни. Чому? Тому що це буде суперечити тій нормі закону, яка каже, що Верховна Рада не пізніш як у 90-денний термін до дня проведення виборів повинна оголосити їх, — підкреслив Дмитро Разумков. — Ми це зробили абсолютно коректно, відповідно до законодавства. Внесення будь-яких змін у ту постанову, а тим паче прийняття нової постанови може поставити під сумнів проведення виборів 25 жовтня». За його словами, на даний момент жодних ініціатив від народних депутатів щодо внесення змін до постанови Верховної Ради про проведення місцевих виборів не зареєстровано.

Чи можлива революція в Білорусі?

Коментуючи ситуацію в сусідній Білорусі, глава українського парламенту наголосив на потребі мирно вийти із ситуації, що там склалася. «Для мене як для Голови Верховної Ради дуже важливо, щоб Білорусь була мирною країною, незалежною державою і щоб на її території ми не побачили те, що спостерігаємо на сході нашої держави, тому що це близький до нас народ, який дуже часто нам допомагав і продовжує допомагати сьогодні, — зазначив Дмитро Разумков. — Саме на базі Мінська проходять переговори Тристоронньої контактної групи, і я дуже хочу, щоб усе вирішилось мирним шляхом. Я маю на увазі — мирно вийти з цієї політичної, соціальної і в подальшому, економічної кризи, до якої призведуть події у Республіці Білорусь».

Під час бліц-запитань Дмитро Разумков, зокрема, висловився проти легалізації в Україні короткоствольної зброї, легалізації легких наркотиків та проституції, висловився за те, щоб зарплати високопосадовців, у тому числі і членів наглядових рад, були співмірні з тим, що отримують громадяни, які їх взяли на роботу. Глава парламенту також розповів, що у нього із Президентом Зеленським «нормальні робочі відносини».