Винахідники «грибного» біопластику з Херсона (справа наліво) Максим Левченко, Ігор Чернишов та Геннадій Каращук.

Біологічний пластик, який після використання повністю розкладається і при цьому дешевший від синтетичного матеріалу, виготовленого з нафтопродуктів, розробили та запатентували в Україні науковці Херсонського державного аграрно-економічного університету.

Ще два роки тому доцент кафедри технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, кандидат сільськогосподарських наук Ігор Чернишов експериментував з технологіями вирощування їстівних грибів — глив. Органічний субстрат, що після цього залишався, використовував як природне паливо. Одного разу Ігор В’ячеславович приніс на кафедру брикет такого субстрату, і його колеги зауважили, що той сам собою набув форми поліна. Тут у колеги Ігоря Чернишова, також кандидата наук Максима Левченка, і виникла ідея: чому б не спробувати виготовляти з міцелію потрібні у побуті предмети?

До роботи залучили колегу Геннадія Каращука. І для початку стали підбирати матеріали під субстрат, аби вироби виходили легкими, але при цьому міцними й функціональними. Випробували деревну тирсу, лушпиння соняшнику, але поза конкуренцією виявилася звичайнісінька солома — озимої пшениці та ячменю. Грибний міцелій з двох спеціально відібраних штамів глив охоче виділяє ферменти, перетворюючи цей матеріал на однорідну масу. Потім його висушують, для чого в штучних умовах потрібно кілька годин, а в природних — п’ять-сім днів. І готово!

— З нашого біопластику виходить гарний утеплювач, схожий за властивостями на пінопласт, чудові кашпо та абажури для ламп, навіть садові меблі. Вони добре витримують температуру і в мінусових, і в плюсових діапазонах. Єдине, чого наш винахід не любить, так це підвищеної вологості. Якщо вона сягає сімдесяти відсотків, вироби руйнуються, — зауважує кандидат сільськогосподарських наук Ігор Чернишов. — Зате його перевага в тому, що він уп’ятеро-ушестеро дешевший від синтетичного пластику і може служити так само довго. Зате синтетика розкладається протягом ста років, а наш біопластик за якийсь місяць перетворюється на стовідсотковий компост. До того ж жодних токсичних відходів.

Дешевий, доступний та дружній до довкілля біологічний пластик з Херсона ще чекає свого інвестора, котрий налагодить серійне виробництво. А поки що університетські науковці самі прикрашають свою кафедру дрібничками з нього. Виходить симпатично і без зайвих витрат: адже солома в нас поки що не дефіцит.

Фото надано ХДАЕУ.