Ефективному озброєнню нашої армії заважають колізії законодавства в частині оборонного та бюджетного планування, часте корегування Генштабом потреб в оснащенні ЗСУ та надмірна закритість державного оборонного замовлення (ДОЗ). Таку думку під час круглого столу «Оптимальний шлях переозброєння: як створити ефективну систему в державі» висловив заступник міністра оборони Олександр Миронюк.

Він нагадав, що ДОЗ є основним документом короткострокового оборонного планування з розвитку озброєння та військової техніки. А зміна назви цього документа на «План оборонних закупівель» лише змінює деякі підходи до його формування та виконання... Головна проблема, за словами Миронюка, — невідповідність між термінами оборонного та бюджетного планування. Мовляв, Законом України «Про національну безпеку» визначені такі горизонти оборонного планування: короткострокові — до 3 років, середньострокові — до 5 років. Водночас бюджетним законодавством передбачено короткострокове планування — 1 рік, середньострокове — 3 роки.

«Зазначена колізія призводить до неузгодженості в питаннях планування бюджетних ресурсів при формуванні ДОЗ. Так, планування ДОЗ розробляється в рамках короткострокового оборонного планування терміном на 3 роки, проте на практиці фактичне його планування здійснюється на один рік з урахуванням видатків, визначених щорічними законами України про державний бюджет на відповідний рік», — повідомив заступник міністра, додавши, що показники ДОЗ на другий та третій роки є лише орієнтовними.

На практиці взяття бюджетних зобов’язань, укладання державних контрактів здійснюється лише в рамках бюджетного року на термін до одного року, а не на строк дії державного оборонного замовлення. Миронюк каже, що МОУ не може змінити систему бюджетного планування, а нещодавно ухвалений Закон «Про оборонні закупівлі» лише поглиблює ці протиріччя.

Не на користь системному переозброєнню і постійне корегування ДОЗ з боку Генштабу ЗСУ. Так, 2016 року зміни вносилися сім разів, 2017-го — дев’ять, 2018-го — п’ять, 2019-го — тричі. Як наголосив заступник міністра оборони, на те є об’єктивні причини: неспроможність оборонних підприємств виконати замовлення, збільшення вартості виконання робіт чи банкрутство виробника.

Щодо закритості державного оборонного замовлення, то Миронюк вважає доцільним перевести закупівлі звичайних озброєнь від ДОЗ до сфери публічних закупівель. Він звернув увагу на незавершеність роботи над врегулюванням норм законодавства щодо закупівлі товарів, робіт та послуг у зв’язку з ухваленням цього року Закону «Про оборонні закупівлі». Нині триває підготовка та адаптація нормативних актів до цього закону.

До речі, днями міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський провів нараду щодо стану виконання ДОЗ-2020. Як зазначив він у дописі на сторінці у Фейсбуці, попри те що на сьогодні ДОЗ ще належить до компетенції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Мінстратегпром не може бути осторонь існуючих проблемних питань.

«Звернув увагу на незадовільний стан виконання ДОЗ-2020 через затримки з укладанням контрактів, неповне авансування та несвоєчасне постачання оплаченої продукції. З огляду на незадовільну ситуацію з виконанням ДОЗ-2020 він наголосив на необхідності вжиття державними замовниками з оборонного замовлення невідкладних заходів, які мають забезпечити безумовне виконання завдань ДОЗ та ефективне використання коштів держбюджету, спрямованих на фінансування потреб оборони та безпеки», — написав Уруський за підсумками наради.