Вони стали реакцією на оприлюднення Конституційним судом РП обґрунтування його ж постанови від 22 жовтня 2020 року про чергове обмеження, а на переконання протестувальників — фактичну заборону абортів у Польщі. Наприкінці того самого дня рішення КС було опубліковано у «Віснику законів РП», що означає набрання ним чинності.
У столиці в протесті, що тривав з 19.30 до 22.00, взяли участь кілька сотень осіб, які пройшли від будівлі КС через центр Варшави до офісу правлячої партії і повернулись до КС. Учасники несли транспаранти з написами «Це війна», «Свобода вибору замість терору», а також скандували антиурядові гасла. Деякі маніфестанти мали прапори ЛГБТ-організацій та емблеми руху «Страйк жінок». Частина носила зелені бандани, що мали асоціюватись із демонстраціями за легалізацію абортів в Аргентині. В голові колони демонстранти несли великий банер з написом «Страйк жінок».
Окрім столиці, демонстрації відбулися, зокрема, у Вроцлаві, Гданську, Кракові, Катовицях, Ольштині, Познані, Лодзі, Любліні, Бидгощі тощо.
За ними стежили поліцейські, яких було достатньо для того, щоб розігнати протестувальників. Проте цього разу стражі порядку обмежились лише закликами до маніфестантів, аби ті розійшлися. І вони таки розійшлися, але виконавши свою програму. Однак після того, як стало відомо про публікацію постанови КС у «Віснику законів», організатори протестів закликали поляків вийти на вулиці в четвер ввечері. На сьогодні «Страйк жінок» анонсував великий загальнопольський протест під гаслом «Всі на Варшаву».
Чи набере протестний рух такого ж розмаху, як після 22 жовтня 2020 року, покажуть найближчі дні. Але саме його масштабністю політологи пояснюють майже тримісячну затримку з публікацією постанови КС, яка мала б з’явитися ще 2 листопада.
Нагадаємо, закон «Про планування сім’ї, охорону людського плоду та умови допустимості переривання вагітності», який вважався найбільш консервативним і суворим у Європі, а в Польщі «абортним компромісом», дотепер передбачав три підстави для легального виконання абортів: 1) якщо вагітність загрожувала життю чи здоров’ю матері, 2) якщо вагітність була результатом кримінальних дій, 3) якщо в ході медичного огляду було виявлено наявність у плоду важкого і незворотного дефекту або невиліковної хвороби, яка загрожувала його життю.
З набуттям чинності рішення КС третя підстава стала незаконною. Тож, якщо між 22 жовтня 2020 р. і 27 січня 2021 р. лікарні на підставі консиліумів ще виконували аборти на цій підставі, то відучора, навіть якщо раніше було прийняте рішення і аборт було заплановано після дати набрання чинності рішенням КС, усунення плоду вже не зможе відбутися легально. А лікарю за таку операцію загрожує три роки позбавлення волі. До речі, польське законодавство надалі не передбачає покарання для осіб, які прийняли рішення щодо переривання власної вагітності. Натомість кримінальну відповідальність нестимуть ті, хто допомагатиме в цьому, зокрема, купивши таблетки для переривання вагітності.
За даними Мінохорони здоров’я РП, із 1110 переривань вагітності, виконаних у польських лікарнях у 2019 р., 1074 були спричинені «великою ймовірністю важкої і незворотної дефективності плоду або невиліковної хвороби, що загрожувала його життю».
