Проте, як і прогнозували експерти, демонстрації не набрали сподіваного організаторами розмаху і охоплення, подібних до осінніх протестів 2020 року.
Політологи та соціологи пояснюють «низьку вуличну активність», зокрема, несприйняттям радикальних дій представників руху «Загальнопольський страйк жінок». Як приклад їм згадують прорив активісток на подвір’я Конституційного суду. Не відкидають експерти також чинника обережності поляків, що пов’язана з пандемією та її наслідками. Водночас соціологи передбачають імовірність зростання вуличних протестів, коли уряд дещо послабить пандемічні обмеження. На підтвердження своїх прогнозів наводять дані щодо зміни ставлення поляків до посилення антиабортивного законодавства. А ті свідчать про збільшення групи тих, хто позиціонує себе як противника такого рішення влади. Особливо це видно в групі наймолодших, де майже 80% респондентів домагаються права жінок на переривання вагітності в терміні до 12 тижнів
(у першому триместрі).
Відповідь на питання: «Чи вдасться утримати вогонь протесту та посилити його?» можна буде побачити навесні. Тим часом дедалі більше експертів та політиків, зокрема опозиційних, які сподівались, що вуличні протести зможуть «підірвати популярність» партії влади, майже одноголосно заявляють, що «на даний момент найбільшим ворогом страйку жінок є «Страйк жінок».
Згідно з останніми опитуваннями Інституту досліджень Pollster, «абортивні протести» не змінили електоральних симпатій поляків. Правляча партія «Право і справедливість» (ПіС) має 41,42%, тоді як її головний противник опозиційна Громадянська коаліція (ГК) — 23,21%. Решта опозиційних сил, які не мають ідеологічних підстав для об’єднання з ГК, ані між собою, але мають потенціал потрапити до парламенту — це «Польща 2050» Шимона
Головні (15,25%), «Нові Ліві» (9,73%) та коаліція крайньоправого спрямування «Конфедерація» (5,64%). При цьому не можна не згадати, що питання «антиабортивного законодавства» стало джерелом додаткових протиріч усередині правлячої партії, але значно більше всередині опозиційних сил.
Тим часом «Страйк жінок» та «Федерація для жінок і планування сім’ї» поінформували про підготовку проекту закону, що передбачає можливість переривання вагітності в державних медзакладах у першому триместрі «без запитування пацієнтки про причини», a після 12-го тижня — у випадку виявлення вад у розвитку плоду чи встановлення факту, що вагітність стала наслідком протиправного діяння.
Натомість частина опозиційних сил, представлених у парламенті, розуміючи, що за нинішнього розкладу сил такого роду проекти не мають шансів на ухвалення в Сеймі, вирішили піти іншим шляхом. Їх пропозиція — прийняття закону про «декриміналізацію допомоги в виконанні абортів». Мається на увазі внесення змін до статті 152 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання до трьох років позбавлення волі як для особи, «котра, всупереч закону, за згодою жінки перериває її вагітність», так і для особи, яка надала вагітній допомогу в перериванні вагітності (наприклад, купила таблетки) чи схиляла її до цього.
