Якою нині є українська армія і що робиться для того, щоб наблизити наші стандарти до стандартів НАТО. Про це говорили експерти під час другого дня Всеукраїнського форуму «Україна 30», присвяченого питанням безпеки країни. Для того, щоб окреслити канву фахової дискусії, на першу вступну панель запросили посадовців найвищого рівня.

Міністр оборони Андрій Таран (на знімку) доповів про основні положення стратегії воєнної безпеки України. Цей документ, прийнятий 25 березня нинішнього року і введений у дію указом Президента, фактично, замінив воєнну доктрину України. Серед його ключових особливостей, за словами міністра, — комплексний, всеохоплюючий підхід до оборони країни. Цей підхід передбачає превентивні дії та стійкий опір агресору в усіх доменах ведення бойових дій — на суші, на морі, в повітряному та кіберпросторі, а також на інформаційній платформі. Для відсічі агресії мають намір використовувати весь потенціал нашого суспільства, запевнив А. Таран. Ідеться про воєнний, політичний, економічний, міжнародно-правовий, духовний та культурний аспекти. «Запропонований стратегією підхід до оборони не має на меті досягнення воєнного паритету з противником шляхом тотальної мілітаризації держави, тому що це призводить до виснаження економіки, — зауважив водночас міністр оборони. — Навпаки, пріоритет надається використанню невоєнних, превентивних, асиметричних, непрямих дій для запобігання ескалації воєнного конфлікту. До того ж передбачається ширше залучення до виконання оборонних завдань цивільних інституцій держави та потужного руху опору».

Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал-полковник Руслан Хомчак поінформував, що нині на стратегічному рівні активізовано військовий діалог із північноатлантичним альянсом та поглиблено співпрацю в Чорноморському регіоні. Водночас євроатлантичні прагнення України сприймаються Російською Федерацією як виклик їх національним інтересам. Кремлівська влада нарощує свій воєнний потенціал та проводить кампанії з дискредитації України та наших збройних сил задля виправдання можливості широкомасштабної військової агресії проти України та насичує інформаційний простір для здійснення провокацій. Утім, ЗСУ готові до адекватної відповіді і в разі ескалації конфлікту в зоні проведення ООС, і у випадку ускладнення воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки навколо України, запевнив Головнокомандувач. Він також наголосив на тому, що нині триває активна робота з реформування та розвитку ЗСУ. Так, передбачається, що до 2025 року Збройні Сили на 80—90 відсотків будуть укомплектовані кадровими військовими, а військовослужбовцями, які підписали контракт на службу в резерві, — на 10—20 відсотків.

А командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Сергій Наєв зауважив, що ситуація на сході нашої країни залишається гострою. Росія продовжує підтримувати там керовану нестабільність, і ситуація має тенденцію до локальних напружень на окремих напрямках. Противник не припиняє порушувати Мінські домовленості. Із початку введення в дію домовленості про всеосяжне припинення вогню обліковано понад 1,6 тисячі таких порушень із боку противника. Кількість обстрілів помітно збільшилася починаючи з березня цього року. Утім, С. Наєв також запевнив у тому, що Збройні Сили України готові до адекватного реагування в разі ескалації конфлікту в зоні ООС та у випадку ускладнення воєнно-стратегічної обстановки навколо України.

Учора експертні обговорення велися за трьома напрямами — «Воююча армія Європи», «Реформування Збройних Сил України та оборонно-промислового комплексу за стандартами НАТО» та «Боєздатний резерв. Територіальна оборона».