Саме військовослужбовці роти забезпечують охорону та оборону важливих об’єктів інфраструктури військового аеродрому. Вдень і вночі, в літню спеку і в сильні морози, під зливами й пронизуючими вітрами виконують свою місію охоронці. Не всі військовослужбовці, котрі потрапляють у підрозділ, здатні витримати такі навантаження. А ще — постійні заняття з бойової підготовки, стрільби на полігоні та виснажливі тренування — незмінний атрибут специфіки діяльності цього підрозділу. І, звісно, традиційно, як і в усіх, це утримання території, підтримання життєдіяльності, і ще, і ще... Одне слово, у роті охорони проходять службу і виконують поставлені завдання сильні і вольові люди.

Ще в мирний час, відповідно до вимог статутів, несення вартової служби є виконанням бойового завдання і вимагає від особового складу, який залучається до неї, певних, важливих і непростих вимог.

Рота охорони бригади тактичної авіації імені Петра Франка — один із кращих підрозділів охорони Повітряних сил. Тут проходять службу військовослужбовці за контрактом, строковики, і ось уже понад рік у колективі є жінки.

В інших підрозділах бригади жінки виконують свої обов’язки нарівні, а то й краще за чоловіків. У батальйоні зв’язку та радіотехнічного забезпечення, групах обслуговування авіаційної техніки та службах частини жінки — то звичне явище. А тут бойовий підрозділ, що працює в режимі 24/7!

...Сказати, що всі були здивовані чи шоковані в роті, це нічого не сказати. Але час іде, війна швидко ламає стереотипи, і жінки активно влилися в колектив підрозділу. Історія у них різна — хтось потрапив свідомо, маючи велике бажання долучитися до захисту своєї країни. Дехто від необхідності працевлаштування, а дехто — з надією в подальшому перевестися в інший підрозділ, де немає таких фізичних навантажень.

На майданчику для практичної підготовки варти мене приємно вразили впевнені дії солдата Олени Рапун (на знімку). Чітко на навчальному місці вона виконує й імітує дії чатового у різних умовах. Жінка в підрозділі — понад рік. З січня залучається до несення вартової служби. Олена в минулому вчителька початкових класів з двадцятидворічним стажем роботи в одній із сільських шкіл району.

— Так склалися життєві обставини, що я потрапила в армію. Все разом — війна, бажання якось бути причетною до захисту своєї країни, скорочення на роботі — привело мене у наш підрозділ, — ділиться помічниця гранатометника.

Вона успішно склала всі нормативи, пройшла тестування, курси підготовки у славнозвісній «Десні». Однією з перших вивчила нормативні документи та пройшла теоретичну підготовку до несення вартової служби. Її дев’ятнадцятирічна донька — студентка одного з хмельницьких вишів, підтримуючи свою маму, вступила на військову кафедру і навчається там доволі успішно. Їй нелегко, цій тендітній жінці, в бронежилеті та шоломі, з боєкомплектом нести вартову службу.

— Взимку, коли мороз був під тридцять, я після зміни з посту падала від втоми, але з часом уже звикла і втягнулася в ритм, — каже Олена.

А стрілець Ірина Сукманюк з дитинства мріяла бути військовою. Літаки злітали та заходили на посадку над її будинком. А ще в дитинстві, пригадує дівчина, коли вона часом бешкетувала, бабця, яка її виховувала, казала: «Не будеш слухати — віддам в армію, там дисципліни навчать!». Видно, слова рідної людини теж дали певний вектор руху і напрямок до війська. Ірина закінчила педагогічний коледж та вивчилася на психолога в одній з академій столиці. Військова служба подобається дівчині, вона і надалі планує пов’язати своє життя з армією. Тепер Ірина хоче вступати до військового університету і здобувати вже вищу військову освіту.

А поки що вони — військовослужбовці-жінки роти охорони — готуються до заступання на свою чергову варту. Обов’язки там жінки виконають найкращим чином — вони серйозні і відповідальні.

— Коли перші жінки прибули оформляти документи в підрозділ, то я їм чесно все розповів і про нелегку вартову службу, і про постійну підготовку до неї, і тренування. Вони точно знали, на що йшли. Жінки дещо змінили ставлення хлопців до служби і поведінки в колективі, — ділиться командир роти капітан Дмитро Ковальчук.

#АрміяInform_Хмельницький.