Тільки це дає підставу вищому законодавчому органу, який обирає главу держави, і відстороняти його від посади. Члени комісії буквально «рили землю» і назбирали достатньо компромату на президента, який зайняв посаду 24 липня 2017 року.
Йому пригадали й відмову затвердити дату проведення місцевих виборів в 2019-му, яку назвала правляча Соціалістична партія і з якою не погодилися опозиційні партії, які підтримав Ілір Мета. І те, що його дружина Моніка Крімаді є лідером опозиційної партії Соціалістичний рух за інтеграцію, а він прислухається до неї більше, ніж до ініціатив і рішень Соціалістичної партії, котра перебуває при владі. І те, як він кинувся захищати дружину в травні минулого року, коли Моніку затримала поліція під час масових протестів проти знесення старої будівлі театру в Тирані. І те, що президент у прямому ефірі державного телеканалу вступив у суперечку з послом США в Албанії і тим самим «зганьбив тісні зв’язки албанського народу із США».
Але останньою краплею став виступ президента під час передвиборної кампанії у квітні цього року. Ілір Мета публічно обвинуватив уряд у тому, що він готується у «змові зі злочинними бандами» масово скуповувати голоси виборців і сфальсифікувати результати голосування. Тоді президент закликав народ стати на захист свого вибору. А лідер Соціалістичної партії і прем’єр-міністр Еді Рама у відповідь пообіцяв після оголошення результатів виборів почати процедуру усунення Мета з посади президента.
Після того як депутати заслухали доповідь слідчої комісії, на трибуну піднявся Еді Рама. У своїй промові він метав грім і блискавку на адресу президента, який, за його словами, «принизив конституцію», «зруйнував єдність народу», «підривав авторитет виконавчої влади й налаштовував проти неї людей». Але найголовнішим обвинуваченням було те, що Ілір Мета «зрадив місію глави держави», а тому її слід довірити іншій людині.
За повідомленням албанського інформаційного порталу «Екзіт Ньюз», за відсторонення Іліра Мета з посади президента проголосували 104 депутати, проти було лише сім, а ще два утрималися.
Однак Основний Закон передбачає, що останнє слово з цього питання має сказати Конституційний суд. Тільки він може схвалити рішення парламенту й зробити це протягом п’яти днів. Але склад цього органу дотепер не укомплектований повністю. Замість дев’яти суддів у ньому працює поки що шість. Троє з них запропоновано урядом і стільки само — президентом. Ще трьох кандидатів на вакантні місця мають висунути вже працюючі тлумачі конституції, але вони цього поки не зробили. Тепер необхідно, щоб із шести чинних членів Конституційного суду відставку президента підтримали п’ятеро. При цьому не менше двох з них обов’язково мають бути ті, кого висунув до цього органу саме президент. Тільки тоді глава держави змушений буде залишити свою посаду.
