Питанням наслідків добудови газопроводу «Північний потік-2» та проведення засідань у Нормандському форматі була присвячена значна частина переговорів глав МЗС України і Німеччини Дмитра Кулеби та Гайко Мааса, що відбулися днями в Берліні. «Наша позиція лишається незмінною: «Північний потік-2» — це, насамперед, безпековий виклик, а вже на другому місці — виклик економічний», — охарактеризував ситуацію Дмитро Кулеба.
У Києві побоюються, що Україна втратить свій транзитний потенціал у разі добудови «Північного потоку-2», тим більше, що угода про транзит газу з РФ закінчується в 2024 році.
Проте Гайко Маас переконаний: це обмеження можна подолати. «Я очікую, що ми зможемо створити умови для транспортування газу через Україну в довгостроковій перспективі», — заявляв він раніше. Під час зустрічі з Дмитром Кулебою Маас повідомив, що канцлерка Німеччини Ангела Меркель «уже багато років тому дала зрозуміти президентові Росії Володимиру Путіну, що завершення проекту «Північний потік-2» пов’язано з паралельним транзитом газу через Україну». «Це було основою наших зусиль щодо укладання договору про транзит газу між Україною та Росією у 2019 році», — сказав Гайко Маас.
Натомість глава українського зовнішньополітичного відомства, говорячи про гарантії продовження транзиту, заявив: «Ми розуміємо та віримо, що Німеччина готова дати гарантії, але їх стороною буде Росія, і тут у нас є сумніви».
Крім того, Дмитро Кулеба висловив вдячність своєму німецькому колезі за активну роль в організації майбутньої зустрічі міністрів закордонних справ країн Нормандського формату, а також за підтримку «Кримської платформи».
