Перше місце в таких «страшилках» відводиться імовірному удару з повітря, до якого наша країна начебто взагалі не готова. Командувач Повітряних сил Збройних Сил України Сергій Дроздов під час Львівського безпекового форуму повністю розвінчав такі міфи, наголосивши: «Ми готуємося до всіх можливих реакцій. Маємо не тільки авіацію, а й потужні зенітно-ракетні війська, які також охороняють повітряний простір. Радіолокаційна техніка дає змогу завчасно виявити всі загрози. Ми розширюємо кругозори і намагаємося передбачити всі можливі варіанти — звідки ще може з’явитися небезпека». Тому всі ці розмови — це поки що тільки балачки, каже він.

В авіації наша країна має великий потенціал, запевнив водночас С. Дроздов. Після розпаду СРСР нам дістався великий авіаційний парк, і ми можемо вільно використовувати всю цю техніку. Наші літаки та вертольоти використовуються для проведення сумісних навчань, таких як, наприклад, «Сі Бриз». На базі розробок нашого ДП «Антонов» літають славнозвісні А400. Водночас і в США, і в багатьох європейських країнах і досі використовують літаки не зовсім сьогоднішнього дня, які завдяки вдалій модернізації ще досить ефективно служать.

В Україні є два конструкторські бюро, які працюють над забезпеченням потреб оборонної промисловості. Окрім ДП «Антонов» цим займається ще авіаційне моторно-будівельне КБ в Запоріжжі. Маємо також цілу низку ремонтних заводів — і цивільної, і військової авіації. У нашій країні налагоджено гарну базу для підготовки спеціалістів — Харківський авіаційний інститут, Київський політехнічний, Інститут цивільної авіації, Льотна академія та низка технікумів. На цьому наголосив Головний конструктор із перспективного проектування ДП «Антонов» Сергій Філь. Протягом 30 років Незалежності «Антонов» не втратив компетенції в проектуванні, в підтримці льотної придатності та в забезпеченні наших літаків, запевняє фахівець. Утім, продовжує: «Те, що ми успадкували велику кількість техніки від СРСР, — це і добре, і погано. Тому що техніки настільки багато, що нашим військовим не було потреби замовляти нові літаки, не було потреби їх виробляти. Нам не залишалося нічого іншого, окрім як іти на експорт. У нас є своя власна авіакомпанія, ми займаємося транспортними перевезеннями і ці гроші вкладаємо в розвиток конструкторського підрозділу в тому числі. Хоча підприємству цьогоріч 75 років, ми не старіємо і досить плідно працюємо». Для наших Збройних Сил «Антонов» пропонує лінійку із двох літаків — АН 178 та АН 77. Вони, за словами Головного конструктора із перспективного проектування, закривають на 90 відсотків аеромобільні потреби ЗСУ. Літак АН 178 пропонується як основний середній рамковий літак.

Уся техніка, яка дісталася нам від Радянського Союзу, безумовно, потребує ремонту та модернізації. Вітчизняна авіаремонтна галузь була представлена дев’ятьма підприємствами. Три із них нині перебувають на непідконтрольній території. Але ті шість, що залишилися, за словами директора ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» Дмитра Матрунчика дають можливість підтримувати справність літаків на належному рівні.