Причина проста — розбіжність інтересів тих, хто обирає робітничі спеціальності, і роботодавців регіону.
Лише кожен двадцятий випускник шкіл області обирає навчання в таких установах. Для них діють 53 училища, які здійснюють підготовку кадрів за 208 професіями. Найбільш популярні серед абітурієнтів галузі легкої промисловості, торгівлі, сфери обслуговування. Найменш — спеціальності металургійної галузі та будівництва.
Водночас на національному рівні компанії більше потребують фахівців технічних напрямів — токарів, водіїв і трактористів. Роботодавці Дніпропетровщини чекають на слюсарів, токарів і газоелектрозварників. Звідси і невідповідність на ринку праці між кадрами, що їх готують заклади професійно-технічної освіти, та реальним попитом.
Представники профучилищ наголошують на потребі впровадження дуального навчання з використанням виробничої бази підприємств, навчання наставників на виробництві, оплачуваної практики для здобувачів освіти. Роботодавці ж скаржаться на нестійкий ринок праці, особливо під час пандемії. І заявляють про бажання бачити більш мотивованих, самостійних і відповідальних працівників, які успішно застосовують теоретичні навички на практиці.
Дніпропетровська область.
На знімку: верстатник широкого профілю.
Фото з відкритих джерел.
