Дмитро Соломчук, Лариса Білозір, Павло Сушко, Юрій Павленко.

Проблемні питання під час трансформації санаторних шкіл стали темою чергового засідання парламентської тимчасової слідчої комісії з питань розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду та виховання, реалізації права дитини на сімейне виховання та усиновлення, розвитку (модернізації) соціальних послуг.

Лише упродовж цього року, повідомила заступниця голови ТСК Лариса Білозір, 20 санаторних шкіл-інтернатів змінили профіль чи були закриті. Нині в Україні налічується 45 санаторних шкіл, які перебувають у стані перепрофілювання, однак 28 із них так і не мають подальшої візії і погодження щодо зміни типу.

Урядом передбачалось, що трансформація санаторних шкіл створить підґрунтя для поступового реформування таких шкіл в умовах децентралізації й допомагатиме органам місцевого самоврядування сформувати мережу освітніх закладів відповідно до потреб громади та забезпечити право кожної дитини на освіту.

На жаль, процес трансформації санаторних шкіл відбувався та відбувається поспіхом з непоодинокими випадками порушення права дітей на освіту.

«Це питання для мене не нове. Чинні законодавчі норми не передбачають наявності такої форми закладів, як санаторна школа, в структурі майбутньої освіти. У мене на окрузі функціонує одна з таких — Мурованокуриловецька санаторна школа-інтернат. Фактично, через такі норми закону більшість із 113 працівників школи можуть втратити роботу! І це при тому, що вартість навчання однієї дитини в цій школі державі обходиться втричі дешевше, ніж у малокомплектних школах. Тут діти забезпечені повноцінним харчуванням та перебувають постійно. Ми вже двічі відтерміновували трансформацію цих типів шкіл на рік, щоб вони зберегли медпрацівників, педагогічний колектив та набрали дітей, з тим щоб напрацювати механізм їх збереження. Але постійно так тривати не може», — переконана народний депутат.

З огляду на це парламентарії пропонують внести такий тип закладу, як санаторний ліцей, до Закону України «Про повну загальну середню освіту», що дасть можливість зберегти всі ступені навчання у таких школах, поєднуючи освітній процес з оздоровчо-реабілітаційним. Це також надасть можливість правомірного внесення такого типу закладів в Бюджетний кодекс та фінансування їх діяльності в законодавчому полі.

Головним завданням санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) є відновлення і зміцнення здоров’я дітей у поєднанні із загальноосвітньою підготовкою, надання їм кваліфікованої медико-психолого-педагогічної допомоги, їх самовизначення.

У цих школах найкраща матеріальна база, найменша вартість навчання дітей, державою були вкладені величезні кошти в медобладнання, басейни, реабілітаційне обладнання.
«Нині санаторні школи — це єдиний тип закладу загальної середньої освіти, у якому навчання можуть поєднувати з реабілітацією. Саме завдяки санаторним школам діти з певними діагнозами не стають дітьми з інвалідністю. Кожен із таких закладів має свою спеціалізацію — лікування серцево-судинних захворювань, сколіозу, цукрового діабету, туберкульозу, опорно-рухового апарату, виразкових хвороб шлунка тощо. Перетворення їх на ліцеї створило ситуацію, за якої вони не зможуть надавати медичні послуги, медперсонал доведеться звільняти, така ж доля чекає унікальне медичне обладнання», — зазначила Лариса Білозір і додала, що закриття санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів), без встановлених аналогів або альтернатив, призведе до порушення та звуження прав тисяч дітей, неотримання ними передбаченої та необхідної допомоги. Сотні лікарів та педагогів вже стали безробітними.

Водночас послідовне трансформування та подальше функціонування санаторних шкіл забезпечить підтримку і вдосконалення наявної системи навчально-виховної роботи, яка дозволить розвивати здібності й таланти учнів, що мають вади зі здоров’ям.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.