Однак за цей час чітко помітні й прогалини. Органи місцевого самоврядування змушені боротися за свої повноваження, за джерела наповнення бюджетів, а система влади на рівні районів і областей досі недосконала.

Конституційне закріплення змін передбачає складну процедуру

Понад рік тому, 19 липня, набрала чинності Постанова Верховної Ради «Про утворення та ліквідацію районів». Згідно з цим документом до Верховинської районної ради ввійшло три територіальні громади, Івано-Франківської — 20, Калуської — 13, Косівської — 5, Коломийської — 13 та Надвірнянської — 8 ТГ. Із чотирнадцяти районних рад утворено шість. Однак їх фінансування та повноваження досі нечіткі.

«У Конституційному Суді відкрито провадження у справі щодо відповідності Основному Закону України Постанови Верховної Ради «Про утворення та ліквідацію районів», — акцентує народний депутат від одномандатного виборчого округу № 84 Ігор Фріс (на знімку). — До моменту реалізації цього подання неактуально ініціювати будь-які зміни стосовно конституційного закріплення повноважень районних рад і територіальних громад та загалом — адміністративного устрою в державі».

Ігор Фріс наголошує, що конституційне закріплення децентралізаційних змін передбачає складну процедуру законодавчих ініціатив. За деякими пунктами мають бути висновки Конституційного Суду, декілька голосувань у Верховній Раді та підтримка конституційної більшості. Та, в будь-якому разі, навіть якщо ці повноваження закріплять у Конституції, з боку органів центральної влади буде намагання дотискати органи місцевого самоврядування. Є чимало таких прикладів.

«Упевнений, що розподіл повноважень між центральними органами влади та органами місцевого самоврядування має базуватися в певній частині на партнерських відносинах, — стверджує парламентарій. — На жаль, бачимо, що уряд намагається будь-яким способом розполовинити навіть доходну частину місцевих громад, з тією метою, щоб залучити ці кошти до державного бюджету. Як, наприклад, була ідея стосовно проекту закону    № 5262 «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення», який обнуляв би місцеві бюджети. Бо цим законопроектом пропонувалося, щоб доходи від відчуження землі йшли до державного бюджету. Так само — щодо залишків освітньої субвенції та субвенції розвитку. Тому, вважаю, Конституцією ми не пропишемо економічну безпеку та гарантію для територіальних громад».

Компромісного тексту поки що немає

Водночас виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук (на знімку) акцентує на тому, що керівники територіальних громад мають спільне розуміння про незворотність реформи децентралізації. Для цього потрібні зміни до Конституції, але компромісного тексту законопроекту й досі немає.

«Багато депутатів у Верховній Раді сьогодні кажуть, що потрібна кількість голосів, щоб спрямувати зміни до Основного Закону в частині децентралізації до Конституційного Суду, тобто проголосувати в першому читанні, є», — стверджує Стефанчук. — Однак звертаю увагу на чинну статтю 158 Основного Закону, зокрема ч. 2, в якій прописано, що процедура внесення змін до Конституції не передбачає права після першого голосування перегляду прийнятих змін протягом п’яти років. А це є загрозою консервації реформ децентралізації. Тож для напрацювань цієї ініціативи потрібне залучення експертів, безпосередньо органів місцевого самоврядування (ОМС), чого не було раніше».

Юрій Стефанчук нагадує про конституційні ініціативи, які раніше обговорювалися, і були намагання внести їх на розгляд Верховної Ради.

«Ініціативи ґрунтувалися на тотальному контролі органів місцевого самоврядування. Напевне, тому й не були підтримані. Зокрема префект, відповідно до цих ініціатив, поєднував функцію виконавчої влади та контролюючого органу та частково замінював судову гілку влади. Цей законопроект передбачав скасовування статті Конституції, яка зобов’язує державу повним обсягом фінансувати делеговані повноваження органам ОМС. А це сфера освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, спорту. Для органів місцевого самоврядування це було неприпустимо», — акцентує Стефанчук.

Зважаючи на можливі внесення змін до Конституції, Асоціація міст України розробила власну концепцію в частині місцевого самоврядування та загалом зміни до Основного Закону. Документ скерували на розгляд Офісу Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів і звернулися з проханням врахувати зміни при публічному обговоренні та прийнятті в залі парламенту. Основний меседж, який закладено в цей документ, — це чітке розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та безпосередньо виконавчої гілки влади.

«На мою думку, якщо пропоновані зміни не розглянуть у парламенті до кінця року, то Верховна Рада неспроможна буде внести зміни до Основного Закону. Тобто питання функціонування районних рад, надання обласним радам права створення власних виконавчих органів, нового підходу до адміністративного нагляду ОМС залишаться поза Конституцією. Тоді, хоча б які закони приймалися, зміни до Конституції — єдиний правильний шлях узаконення тих напрацювань протягом семи років, які органи місцевого самоврядування здобули впродовж реалізації реформи децентралізації», — підсумовує Юрій Стефанчук.

Івано-Франківська область.

Фото надано автором.