У ньому взяли участь голова Української частини Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС Вадим Галайчук, перша заступниця голови — Іванна Климпуш-Цинцадзе, народні депутати — члени делегації, генеральна директорка урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк, заступник міністра енергетики з питань євроінтеграції Ярослав Демченков та інші.

Учасники обговорили відносини між Україною та Євросоюзом, зокрема, результати Саміту Україна — ЄС, який у жовтні відбувся у Києві, поточний стан відносин, їхній парламентський вимір, зокрема, стан імплементації Угоди про асоціацію та пріоритетні напрями реформ. Також йшлося про енергетичну безпеку та розбудову надійного енергетичного партнерства з Європейським Союзом. Вадим Галайчук відзначив важливість Саміту Україна — ЄС, а Наталія Форсюк поінформувала, що за результатами Саміту визначено спільні позиції в рамках політичної асоціації та інтеграції у внутрішній ринок Євросоюзу. Вона зауважила, що свою оцінку щодо стану виконання Угоди про асоціацію з ЄС Україна уже оприлюднила. Ця оцінка доступна на Євроінтеграційному порталі. А от європейська сторона поки не оприлюднила свою оцінку щодо виконання Україною Угоди про асоціацію.

Перша заступниця голови Української частини ПКА Іванна Климпуш-Цинцадзе поцікавилася, чи розробляє урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції механізм для відстеження регресу у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. «Галочки, поставлені кілька років тому, на даний момент не повністю відповідають справжній ситуації», — зауважила вона. Гендиректорка урядового офісу зазначила, що такий механізм варто було б започаткувати після оновлення додатків до Угоди про асоціацію.

Водночас, Я. Демченков поінформував, що головним завданням для України є енергетична безпека та інтеграція в енергетичні ринки Європейського Союзу. Європейський континент, за його словами, нині залежний від поставок енергоносіїв з Росії. Тож Україна запропонувала певні кроки та інструменти, які б гарантували безпеку постачання природного газу в частину країн Європейського Союзу. «Україна запропонувала європейським партнерам пільговий транзитний тариф на транспортування газу. Може запропонувати і свої газові сховища для формування та зберігання критичного запасу газу для Європейського Союзу», — зауважив він. І заявив, що наша країна виповнила всі умови, які стосувалися інтеграції до ENTSO-E — європейської мережі операторів системи передачі електроенергії, що об’єднує 43 оператори у 36 країнах Європейського континенту.

Нині, каже урядовець, стоїть політичне питання щодо цієї інтеграції. Натомість І. Климпуш-Цинцадзе поцікавилася, коли буде напрацьовано дієвий механізм отримання висновків від Єврокомісії щодо відповідності законопроектів у сфері енергетики праву ЄС, як цього вимагає Додаток 27 до Угоди про асоціацію. «Якщо ми зараз оновлюємо інші додатки і якщо маємо амбіції отримати якісь зобов’язуючі положення щодо цих додатків від Європейського Союзу — вони так само залишаться декларацією, як і Додаток 27, який понад два роки не має робочого інструменту для отримання висновків від європейської сторони», — зауважила вона. Я. Демченков повідомив, що наразі технічну допомогу в перекладі законопроектів у сфері енергетики англійською мовою надає проект ЄС Association4U. І ці проекти зі спеціальної електронної скриньки надсилають на розгляд до Єврокомісії. Терміни розгляду цих законопроектів не визначені. Утім, Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що така схема є принципово неправильно організованою роботою. «Уряд зобов’язаний був внести принаймні прохання до парламенту виділити окремі кошти на те, щоби ці переклади робили за державний кошт», — наголосила вона, припустивши, що це звільнило би ресурси проектів ЄС для надання аналітичної технічної допомоги Україні. «Думаю, що два роки і чотири місяці достатньо для того, щоб налагодити цей процес з Європейським Союзом із результатом більшим, ніж конкретна електронна скринька із незрозумілими датами, коли вони мають надсилати нам відповіді. Ми, як комітет, напевно, раз на півтора-два місяці надсилаємо на віце-прем’єрку і на урядовий офіс переліки законопроектів, які ми просимо узгодити з Європейською Комісією. Я не думаю, що ми отримали хоча б одну відповідь із висновком Європейської Комісії у відповідь на наші

звернення», — додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Голова Української частини ПКА Вадим Галайчук зауважив, що питання перекладу актуальне вже тривалий час і потребує вирішення в тому числі й у нормативно-правовому сенсі. «Тут якраз і бачимо одне із завдань парламенту для того, щоби допомогти уряду, в тому числі і у виконанні цієї функції», — підкреслив парламентарій.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.