13-річна дівчина має І дорослий розряд із важкої атлетики.

За команду дорослих грала олімпійська чемпіонка 2008 року в Пекіні, срібна призерка Олімпіади 2016 року в Ріо-де-Жанейро, володар бронзових нагород двох Олімпіад у тій же Бразилії та в Лондоні (2012 рік), шестиразова чемпіонка світу з фехтування Ольга Харлан.

Уболівальники дуже хвилювалися за 13-річну Поліну, в якої, між іншим, теж є чимало блискучих перемог за плечима — але ж не таких, як у Харлан! Приміром, Поліна ще в 9 років стала переможцем всеукраїнської першості з гирьового спорту, піднявши 4-кілограмову вагу 303 рази за 10 хвилин...

Хто більше, хто швидше

Забувши про різницю у віці, спортсменки мали помірятися силами, піднімаючи впродовж однієї хвилини 16-кілограмову гирю і присідаючи з 20-кілограмовою штангою. А насамкінець — перевертаючи важезну автомобільну покришку до фінішної лінії — хто швидше. Судила спаринг найсильніша жінка планети (після змагань у Коламбусі, США), стронгвумен Ольга Лящук.

Якщо хтось думав, що олімпійській чемпіонці вдасться впівсили взяти гору над зірочкою з Соснівки, то глибоко помилявся. Поліна ще на старті, відповідаючи на запитання ведучого шоу Сергія Притули, дала зрозуміти, що змагатиметься відчайдушно. Особистий рекорд тендітної, на перший погляд, тінейджерки — 70 підйомів 16-кілограмової гирі! Погодьтеся, з таким запасом міцності школярка могла створити сенсацію в цій студії. Власне, і сам підсумковий рахунок 2:1 на користь чемпіонки світу свідчить про боротьбу не на жарт.

Тренер — батько

Ольга Лящук зауважила, що вправність рухів юної спортсменки свідчить про добру роботу її тренера і загалом неабияку підготовку. Ще б пак, якщо твоїм наставником є рідний батько, а орієнтиром — чемпіонські досягнення старшої сестри, переможниці першостей України та Європи з важкої атлетики, то твоя техніка мусить бути на рівні!.. Словом, Поліна поступилася досвідченій спортсменці незначно, зі скромним відставанням: гирю виштовхнула 27 разів проти 28 у Харлан, а зі штангою присіла 41 раз проти 53. Втім, саме техніка виконання присідань із вагою у дівчинки була кращою, точніше — абсолютно правильною за стандартами класичних вправ з важкої атлетики, тому в цьому турі перемогу віддали їй.

От лише в глядачів залишилися деякі запитання до організаторів, котрі могли б зарані пояснити новачку техніку перевертання шини, що важила, як натякнула Ольга Лящук, удвічі більше за Сергія Притулу. Поліна намагалася піднімати її, покладаючись винятково на силу рук, тоді як потрібно було допомагати (рукам), зміщуючи навантаження на плечі. Є побажання і до зоряних гостей — не так безальтернативно підтримувати визнаних зірок, які і без допомоги глядачів уміють справлятися з хвилюваннями перед камерою в залі, на манежі та на п’єдесталі.

Утім, сама Ольга Харлан поставилася з великою повагою до Поліни: побажала юній суперниці перемог і натякнула, що місцем її слави має стати Олімпіада в Лос-Анджелесі 2028 року. Хай щастить!

І гирі слухаються, і камера любить

Соснівка — маленьке село на узліссі з офіційно приписаними 336 мешканцями. Це вона подарувала Кіровоградщині та Україні чимало спортивних перемог, якими могли б пишатися і обласний центр, і столиця. Фундамент цих досягнень був закладений у тутешньому атлетичному гуртку з вельми аскетичними умовами для занять. Ним багато років керує Микола Марфула (на знімку). Це на його ентузіазмі, тренерському таланті та любові до спорту виховане ціле покоління соснівської молоді. А дехто з вихованців досяг серйозних особистих результатів і навіть прославився.

Сам Микола Миколайович — великий майстер. У 2019 році в австралійському Мельбурні він виграв для України срібну медаль чемпіонату світу з гирьового спорту, піднявши над головою 32-кілограмову гирю... 193 рази! А до цього вигравав змагання на першість Азії, вітчизняні турніри... Батьковим шляхом пішла і старша донька Ірина, яка в заліку має чимало перемог на різних першостях з важкої атлетики — і на європейських, і на внутрішніх чемпіонатах України. З вересня Ірина навчається в Київському національному університеті фізичної культури та спорту.

Разом із батьком та сестрою бувала за кордоном, вбирала в себе атмосферу змагань і Поліна.

За лаштунками

«Мені сподобалася і сама програма, і її ведучий Сергій Притула, — розповіла дівчина після закінчення зйомок і повернення до рідного дому. — Підготовка до зйомок тривала чотири дні, а потім був багатогодинний марафон перед камерами, що закінчився о третій ранку. Ведучий до деталей вивчив біографії учасників, його демократичний стиль спілкування допомагав усім у процесі роботи».

Найскладнішою частиною шоу, зізнається Поліна, була навіть не змагальна з її фізичними випробуваннями, а телевізійна, виробнича — з постійною фіксацією всіх і всього в об’єктиві камери. Тобто потрібно було впродовж десяти годин монтажу програми залишатися в доброму гуморі, сприймати все, що діється довкола, на позитиві. Хто дивився шоу, той чув і бачив, як Поліна жартувала і невимушено спілкувалася з суперницею і ведучим.

«Мене запросили на шоу «Діти проти зірок» не одразу після того, як я подала заявку на участь, а лише через рік, бо епідемія коронавірусу тимчасово припинила масові зйомки, — зауважила Поліна. — Я вже й не сподівалася. І раптом зателефонували з Києва — просто сюди, в школу...»

Те, що камера любить Поліну Марфулу, помітили й уважні продюсери інших розважальних шоу на українському ТБ. Дівчину, з її слів, уже запрошують на інші зйомки. Наскільки перспектива телезірки поєднуватиметься зі спортом — покаже час. Але Поліна звикла перемагати...

Кіровоградська область.

Фото Івана КОРЗУНА.