На виконання зазначеного закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 р. № 752, якою передбачено, що обов’язковому аудиту безпеки автомобільних доріг підлягають усі проектні роботи та ТЕО на міжнародних та національних автомобільних дорогах України.

Експертні організації можуть приймати для перевірки тільки ті проекти, які мають висновок (звіт) сертифікованого аудитора чи юридичної особи, до складу якої входить сертифікований аудитор. Сертифікат може отримати тільки той аудитор або інженер з безпеки автомобільних доріг, який пройшов навчання та підтвердив свою кваліфікацію в одному з навчальних центрів, що акредитовані при Національному агентстві з акредитації України (НААУ).

На сьогодні НААУ акредитовано два органи, які можуть підтверджувати кваліфікацію осіб, що здійснюють аудит та перевірку безпеки автомобільних доріг: Орган із сертифікації персоналу Державного підприємства «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» та Орган із сертифікації персоналу будівельної галузі Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі».

Після здачі екзаменів ті з кандидатів, які підтвердили свою кваліфікацію, та юридичні особи, які мають у своєму складі сертифікованих аудиторів, включаються до Реєстру аудиторів безпеки автомобільних доріг, який веде Міністерство інфраструктури.

Після включення до реєстру аудитор, інженер або відповідна юридична особа можуть приступати до здійснення аудиту проектних робіт та експлуатації автомобільних доріг.

Термін дії сертифіката — п’ять років, періодичність проведення аудиту безпеки експлуатації автомобільних доріг — три роки.

З метою вирішення проблемних питань, що виникли внаслідок прийняття вже згаданого вище Закону України від 17.10.2019 № 200-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо управління безпекою автомобільних доріг», було створено та зареєстровано Громадську спілку «Безпека автомобільних доріг», куди ввійшли аудитори, внесені до реєстру Міністерства інфраструктури України, інші фізичні й юридичні особи, зацікавлені у створенні в нашій країні європейської системи безпеки автомобільних доріг.

На початковому етапі роботи спілки передбачалося, враховуючи низький рівень обізнаності із законодавчими актами та постановами уряду, наказами Міністерства інфраструктури, провести у грудні цього року всеукраїнський форум, присвячений висвітленню питань безпеки автомобільних доріг. Провідна роль надавалась Міністерству інфраструктури, яке підтримало ідею форуму, та Громадській спілці «Безпека автомобільних доріг».

Під час заходу планувалося розглянути низку проблемних питань. Серед них такі: внесення змін до вимог щодо кваліфікації аудиторів та інженерів; нормативи з оплати праці аудиторів при здійсненні аудиту під час проектування та експлуатації автомобільних доріг; зменшення періодичності аудиту при експлуатації автомобільних доріг; визначення оптимальної кількості аудиторів та інженерів при виконанні
аудиту безпеки автомобільних доріг; вивчення європейського досвіду з аудиту автомобільних доріг; надання Громадській спілці «Безпека автомобільних доріг» статусу самоврядної організації.

Однак представники Асоціації інженерів будівельної галузі, а слідом і чиновники Міністерства інфраструктури несподівано відмовилися від участі у форумі і фактично зірвали його.

Міністерство інфра-структури та Асоціація інженерів будівельної галузі переглянули свої позиції, схоже, через те, що спілка запропонувала змінити вимоги із кваліфікації аудиторів, зробивши наголос на тому, що аудит проектів автомобільних доріг повинні проводити фахівці, які мають досвід у проектуванні, а не будівництві або технічному нагляді.

Будівельники, інженери технагляду та інженери-консультанти можуть стати інженерами з аудиту експлуатації автомобільних доріг, при цьому термін аудиту експлуатації потрібно скоротити з трьох до одного року. Потрібно встановити квоту з кількості аудиторів, щоб не повторити помилки під час проведення експертизи проектних робіт, бо ми стільки наплодили експертів та експертиз, що це призвело через демпінг до знецінення експертних висновків і підпису експертиз тільки що не на колінах.

Відсутність чітких оцінок оплати аудиторів — ще один з чинників, що заважають нормально функціонувати системам аудиту національних та міжнародних шляхів.

Вирішення всіх цих питань, очевидно, заважає комусь продовжувати свій бізнес, що полягає у збільшенні кількості експертів. Якщо ми будемо розвивати цей напрям (аудит), як заплановано керівництвом Мінінфраструктури та Асоціацією, то не тільки не виконаємо свої зобов’язання щодо виконання Директиви 2018/96/ЄС Європейського парламенту, а й знищимо ще один чинник, який дав змогу істотно знизити аварійність на наших авто-
шляхах.

Юрій СЕРБІН, народний депутат України четвертого та шостого скликань, заслужений будівельник України.