Напевно, немає такої людини в Брусилові, яка б не знала активну учасницю народного вокального ансамблю «Чарівниця», в минулому — талановитого педагога-географа, а нині — методиста селищного вогника культури, заступника голови президії районної жіночої ради Галину Андреєву. Її людяності, таланту й умінню долати випробування долі й іти вперед з гордо піднятою головою можна повчитися багатьом.
Родом Галина Миколаївна з села Слобода-Шоломківська, що на Овруччині. Закінчила Коростишівське педучилище та Київський педінститут. Десять років вчителювала й була директором школи у селі Малі Міньки Народицького району. Затим із родиною переїхала до Народичів, де працювала методистом райвідділу освіти. З 1990 року живе в Брусилові. Тривалий час працювала начальником відділу культури райдержадміністрації, директором Будинку культури, а нині — методист.
Як переселенка з обпаленої Чорнобильською бідою Народиччини Галина Миколаївна з 1994-го очолює районну громадську організацію «Союз Чорнобиль». Три роки поспіль організовувала всеукраїнський тренінг для обдарованих дітей з обмеженими фізичними можливостями, що відбувався на околиці Коростишева.
За сумлінну працю й відданість справі, любов до культури, освіти й мистецтва Галину Андреєву нагородили орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня ПЦУ, грамотами Верховної Ради України, міністерств освіти, культури, ДСНС України, облдержадміністрації, обласної та районної рад. Має й подяку від Президента України.
— Моїм єдиним спасінням нині, після того, як сини раптово і передчасно пішли у засвіти, є мої онуки, — розповіла пані Галина. — Маю їх аж шестеро. Вони проживають у Катюжанці на Київщині, але щоліта і на канікулах приїжджають до мене на гостину. Їм дуже подобається в Брусилові, і мені веселіше з ними. Довгими осінньо-зимовими вечорами, коли сільськогосподарської роботи меншає, беру до рук голку і нитки й під супровід задушевних українських народних пісень вишиваю. Це ще одна моя розрада й утіха. З піснею я товаришую ще зі шкільних літ. Коли заводиш пісню стиха, то здається, ніби душа сповідається.
Директор Брусилівського селищного будинку культури Ксенія Федишина про свою досвідчену колегу каже: «Таких відданих культурі й глибоко духовних людей сьогодні небагато. Хоч би яку справу доручили Галині Миколаївні, можна чекати на найкращий результат».
Житомирська область.
Фото надано автором.
