За довгий вік вона багато пережила. Пригадує, що в молоді роки життя було нелегким. Пережила і війну, і голод, і перемогу. Але і в мирний час не рідко бракувало навіть харчів, оскільки з приходом на Закарпаття радянської влади весь урожай люди були змушені віддавати державі, а собі залишали лише десяту частину. Василина Паньківна попри це ніколи ні на що не скаржилася і все життя багато працювала, сама виховувала трьох дітей і завжди знаходила час допомогти іншим.
Нині попри поважний вік бабуся проводить свій час жваво та з користю. Берегиня домашнього добробуту, любляча мати, приємна та активна людина — саме так говорять про пані Василину близькі. А рідні додають, що коли у неї є настрій, то співає пісень та розповідає вірші, а також приділяє час молитві, адже пані Василина завжди вірила в Бога. Напевно, саме це і є головною таїною, яка дала іменинниці сил дожити до 102 років.
Свій особливий день довгожителька відзначила у колі рідних, близьких та друзів. До поздоровлень долучився і народний депутат України Василь Петьовка. З вітаннями й щирими побажаннями здоров’я, тепла і родинного затишку його помічник Михайло Штефко вручив довгожительці квіти та цінні подарунки.
У свою чергу іменинниця подякувала за увагу та сердечно побажала всім жителям рідного Закарпаття щастя, здоров’я, достатку і благополуччя. Жити, каже старенька, треба так, щоб ти був потрібен людям і щоб до тебе йшли за порадою.
Закарпатська область.
