Декілька днів поспіль тримав оборону Вознесенськ, що в Миколаївській області. І таки зумів видворити ворога з міста. Зусиллями ЗСУ та тероборони, а також завдяки войовничому духу місцевих жителів. Соціальними мережами розповсюджено відео, на якому двоє вознесенців просто проганяють зі свого двору незваних «визволителів».
Вознесенськ – «серце» Миколаївщини. Місто, яке знаходиться за 90 кілометрів від обласного центру та має купу історичних цікавинок починає здобувати легендарність. Місто підприємців, фермерів, трударів. Не отримавши прохід на Одесу через Миколаїв, загарбники вдались до стрімкого маршу по київській трасі. Але у Вознесенську їх зупинили. Під час наступу було підірвано два мости, один з них залізничний. Два мікрорайони опинились відірваними від центру міста, але в оперативному плані це захисникам допомогло. Яскравий приклад спротиву точно потрапить у майбутні підручники з організації територіальної оборони міста.
Чому дивуватися? Вознесенськ (колишні Соколи) – козацьке поселення. Ця земля просякнута кров’ю козаків. У 1734-му році після виникнення Нової Січі саме тут, на горі, козаки збудували запорізьке поселення, слободу Соколи, від якої веде свою історію Вознесенськ. Про ті давні події розповідає старовинна легенда.
Начебто, коли прийшли бусурмани, перед козаками заспівав сивовусий бандурист. Про землю рідну, про горе, яке несла для люду нашого орда, про плач козаків-невільників на турецьких галерах. «І стрепенулася козацька душа, сповнила серце відвагою. Багатьох ворогів порубали, постріляли козаки, а за недобитками кинулися в степ. На горі залишився лише один бандурист, тяжко поранений турецьким ятаганом. Поховали старого. Насипали високу могилу. З того часу на ту могилу завжди зліталися степові Соколи-боривітри, гніздилися і виводили своїх молодих соколят», – так йдеться в легенді.
Збудували тоді запорожці на тій горі свою слободу та й назвали її Соколи. Через Сокольську переправу йшли валки чумаків з сіллю з Сиваша та чорноморських лиманів до різних куточків України. То вже згодом одна цариця перейменувала Соколи на Вознесенськ.
32-річний голова Вознесенської міської територіальної громади Євген Величко починав у бізнесі. Він дуже швидко навчився управляти містом, а тактичної майстерності – під час війни. Кажуть, що радився із земляком, славнозвісним генералом «Марчелло», завдяки якому тримається Миколаїв.
Під час спротиву ворогу міський загін терборони проявив відвагу. Протитанковими засобами спалено більше 30 одиниць техніки ворога. ЗСУ допомогло вогнем з повітря. Вертоліт вогневої підтримки «рашистів» було збито на околиці біля села Ракове. За три дні вознесенці з військовими просто погнали загарбників. Їх плани дістатись АЕС, як і наступ на Одесу, провалилися.
А після відгону окупантів за Болгарським мостом (який підірвав ворог) у Вознесенську встановили статую Марії. Розбиту техніку повезли на металобрухт. Місто продовжує ладнати оборону, оговтується, стає на мирні рейки. Втім вознесенці готові до того, що ворог ще може повернутися.
Миколаївська область.
Фото з відкритих джерел.
На фото: ворожий трофей відганяє український трактор.
