Та враз ці проблеми відійшли у минуле. З початком війни колектив ХКП «Електротранс» зумів так мобілізуватись, що і свою роботу виконує, і волонтерить, і армії допомагає.
Роблять все, що можуть. Причому всі без винятку. Так, разом перерахували одноденний заробіток на допомогу Збройним Силам. Але цим не обмежились.
Кожного дня підприємство виводить свою техніку не тільки на звичні маршрути, а й допомагає з перевезеннями військовим, теробороні, волонтерам тощо. Автобуси надають для мобілізаційної роботи, відправляють у військові частини. А найголовніше -- евакуюють людей із населених пунктів, що опинились в зоні бойових дій. Возять біженців і тих, хто отримав поранення. Водії роблять це, часто ризикуючи власним життям, але розуміють, що без їх допомоги не обійтись.
Їх маршрути пролягають не тільки на схід країни, але й на захід. Приміром, від польського кордону у військові частини та на передову вже доставили понад 30 тонн гуманітарного вантажу.
Не залишаються поза важливими справами і ті, хто не виходить безпосередньо на маршрути, а працює в автопарку. Їм теж роботи вистачає: ремонтують не тільки свої машини, а й ті, що використовують військові – вже полагодили кілька автобусів та до десятка автомобілів.
Коли ж і з цією роботою справляються, то плетуть маскувальні сітки, котрі потім передають на передову. Транспортники не обмежуються лише виробництвом, постійно шукають можливість залучити на допомогу збройним силам найнеобхідніше знаряддя та речі. Від німецьких та польських добродійників та волонтерів вже отримали чимало дизельних генераторів та військової амуніції. Для наших бійців вдалось роздобути бронежилети та захисні плити для них, розвантажувальні системи, шоломи. На фронт відправили і рації, підзарядні пристрої, біноклі та тепловізори.
І навіть гуртожитки «Електротрансу» перетворились на своєрідний гуманітарний центр. Там було розміщено до сотні транзитних вимушених переселенців. Частина з них вирішила залишитись у місті, а дехто навіть пішов працювати в колектив транспортників. І це теж дуже важливо. Адже наразі підприємство відчуває нестачу кадрів. Йому навіть довелось оголосити про відкриття вакансій для водіїв. Адже півтора десятка вчорашніх водіїв та працівників «Електрорансу» були мобілізовані і пішли захищати Україну. Не виключено, що мобілізація триватиме і надалі.
Тому тепер проводитимуть навчання для тих, хто хоче опанувати професію водія громадського транспорту. Життя вимагає, аби робили це пришвидшеними темпами. Якщо раніше навчальні курси тривали до пів року, то тепер термін скорочений майже вдвічі. Тепер час теоретичних занять буде значно меншим, зате більше проводитимуть на практичних заняттях під час поїздок по міських маршрутах громадського транспорту.
Для здолання дефіциту кадрів потрібен і час, і кошти. Адже навчання першої групи у десять студентів обійдеться майже в 900 тисяч гривень. Транспортники сподіваються, що фінансову допомогу їм надасть міський центр зайнятості.
Попри всі труднощі люди готові навчатись і працювати, аби допомогти громаді і країні у важкі часи.
