Щоденні обстріли стирають з лиця землі село Хрещенівку – центр однойменної територіальної громади на Херсонщині. Воно опинилося на лінії зіткнення українських та російських військ. І почався безперервний жах.

У перші ж дні запеклих бойових дій дощенту були розвалені шість хат, а майже всі інші посічені уламками від мін, артилерійських снарядів та «Градів». Постійно додаються нові й нові руйнування – з будівель зносить дахи, вибиває шибки. Під час чергового обстрілу вбило жінку та з’явилися поранені. Тут уже місцеві поспіхом зібралися й цілою колоною автівок покинули рідне село.

Хтось зміг прорватися у напрямку Дніпра, на вільні землі, інші знайшли прихисток у знайомих та родичів у ближніх селах. Сусіди під окупацією, із призначеними орками гауляйтерами, але там хоча б не стріляють.

Отже, в Хрещенівці із семисот жителів залишилося зо три десятки стареньких або тих, хто до останнього чіпляється за збереження майна, сподіваючись невідомо на що – чи то на диво, чи то на власну велику удачу.

– Світла у нас немає ще з 12 березня, а без нього не працюють насоси артезіанських свердловин. Мобільний зв’язок працює лише зрідка, і сигнал дуже поганий, уривчастий. Тож комунікація із зовнішнім світом майже відсутня. На додачу, окупанти не дозволяють людям покидати свої оселі тижнями, – розповів власкору «Голосу України» службовець Хрещенівської ТГ, чиї особисті дані не розголошуємо з міркувань безпеки. Він нині змушений переховуватися від «розмови про співпрацю» з окупантами, що їх зазвичай вони ведуть у підвалі з погрозами і тортурами.

Тепер «сірою зоною» в околицях Хрещенівки бродять покинуті вівці, корови та кози. Тікаючи від вірної загибелі з самими лише нашвидкуруч зібраними клунками, господарі відчинили хліви,та з сердечним болем вигнали свою худобу в поля, аби годувалася, як може. Певно, на свіжій травичці їй якось вдасться дотягнути до повернення людей. Адже степові вовки на таку ласу здобич нині не нападають просто тому, що хижаків також розлякали стрілянина й вибухи.

Натомість до села, наче зграї вовків, залітають російські фашисти. Вилучають документацію у сільській раді, шукаючи інформацію про волонтерів, активістів і учасників АТО-ООС. Вдираються до хат, що стоять без господарів, і перевертають там усе догори дригом у пошуках їжі та цінностей. А щодо цінностей, то вони нерозбірливі, і годиться їм абсолют все. Мешканці Хрещенівки, котрі залишилися в селі, кажуть: до осель «денацифікатори» підганяють «КАМАЗи» і завантажують їх хатніми меблями та холодильниками, а потім вивозять це у невідомому напрямку. Не абищо – це ж «бойові трофеї»!

Херсонська область.