Як і тисячі господинь у дні перед Великоднем бабуся Надія (на знімку) із села Щербані, що неподалік від Старої Синяви на Хмельниччині, пекла паски.От тільки напекла стільки, що заставила ними всі столи і лавки в хаті, а вони все одно не вміщаються.
Коли дістала з печі, поглянула на все - сама здивувалась. І сказала лише одне:
- Які вміла, то й такі спекла. Може не такі, як куплені, але такі вміла. Тільки трохи наробилась, бо вже стара. Дуже стара.
І як їй сказати, що немає смачніших і дорожчих пасок від тих, що печуться з такою любов’ю. Попри те, що вік, що вже тяжко, що життя таке непросте…
Старалась для тих, хто поки що не має змоги сісти за святковий стіл разом із ріднею. Вони воюють за нас. А ми тримаємо в серці надію, що повернуться живі й здорові. Що і бабусі Надії не доведеться пакувати свої гостинці у коробки, а волонтерам везти їх за сотні кілометрів. Прийде час - вона обов’язково сама пригостить тих, у кого вірить і любить.
У свої кошики, сплетені з любові, поклала великодні подарунки і семирічна Аріна. Спочатку разом із приятелем Максимом вона вийшла на вулицю, щоб продати свої іграшки. Найдорожче для дитячої душі продали за дві години і зібрали 4080 гривень. Порахували все до копієчки, бо це було дуже важливо. Адже на зібрані гроші діти хотіли купити пасочки для військових.
Вийшло 408 пасок. Маленьким дітям зробити такий подарунок - це вже чимало. Але дівчинка не заспокоїлась. Вона знову вийшла на вулицю і покликала із собою однокласників та друзів. Ті так само прийшли зі своїми іграшками та малюнками (на знімку).
У них була мета - зібрати кошти ще на тисячу пасочок. Але трохи недотягнули до визначеної цифри. Тоді Аріна принесла свої 500 гривень, які збирала на собаку, і купила одну з благодійних картин. Щоб все вийшло, як і задумали.
Разом із дитячими вітаннями і малюнками ці подарунки вже поїхали на фронт. І тільки одну паску дівчинка попросила залишити. Це - для тата.
Хмельницька область.
Фото із соціальних мереж.
