Україна закликає Європейський союз якнайшвидше запровадити ембарго на купівлю російської нафти. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сьогодні під час спільного брифінгу з колегами з Латвії, Литви та Естонії.

Міністри закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевічс, Литви Габріелюс Ландсбергіс та Естонії Ева-Марія Лійметс прибули сьогодні до Києва, щоб продовжити перерваний 24 лютого візит. Едгарс Рінкевичс повідомив, що мета візиту – продемонструвати солідарність з Україною, а також обговорити варіанти подальшої підтримки.

Як зазначив сьогодні Президент Володимир Зеленський, «країни Балтії із самого початку війни перші підтримали Україну як зброєю, так і діями в дипломатії». Він подякував міністрам закордонних справ цих країн за візит до Києва. «Важливо не лише посилювати санкційний тиск, а й зберігати цілісність санкцій. Не маємо давати агресору змоги їх уникати та продовжувати фінансувати злочинну війну проти України», – зауважив Президент.

А поки тривають обговорення про те, як зафіксувати гарантії безпеки України на папері, суттєва частина гарантій уже надається, повідомив під час брифінгу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Не буду розкривати деталі, але ми бачимо підтримку партнерів не лише словом, а й ділом. Давайте будемо відвертими, що поки ми обговорюємо те, як це все зафіксувати на папері, суттєва частина гарантій вже надається, вже імплементується у формі надання Україні всього необхідного військового озброєння, переведення української армії на стандарти НАТО, впровадження санкцій проти Росії та інших питань. Але це лише частина потенційних гарантій, над рештою ми працюємо», – сказав він.

Дмитро Кулеба також наголосив, що наразі відбуваються інтенсивні консультації між Україною та країнами-партнерами щодо гарантій безпеки для України.
Водночас Україна  закликає Європейський Союз запровадити якнайшвидше повне нафтове ембарго проти РФ і негайно перейти до розгляду газового ембарго. 
«Чим швидше це відбудеться, тим більше життів буде врятовано і тим швидше європейська економіка позбудеться залежності від Росії в енергетичній сфері", - сказав під час брифінгу Кулеба.

Він зазначив, що ключовим проблемним питанням у шостому пакеті санкцій є запровадження нафтового ембарго, і деякі країни виступають або проти ембарго як такого, або за те, щоб їх звільнили від необхідності його запроваджувати на якомога довший термін.

«Серед цих країн є такі, які дуже багато зробили для України, які ми дуже поважаємо, любимо і розуміємо їхню складну ситуацію. Є там і країна, яка, на жаль, торпедує весь шостий санкційний пакет і тему нафтового ембарго для того, щоб зберегти свої відносини з Росією (Угорщина. – Ред.)», – сказав Кулеба. 

Глава українського МЗС переконаний, що думка  відкласти нафтове ембарго до кінця 2023-го чи кінця 2024 року є помилковою.

«Не думайте про те, що буде в 2023 році, до нього ще треба дожити, там усе може змінитися. Думайте про те, щоб ця війна не пішла далі в Європу, щоб ми її зупинили в Україні», – сказав він.

«А тим, хто все ще намагається заради відносин з Росією виконувати роль троянського коня в Європейському Союзі, прикриваючись своїми енергетичними інтересами, можу сказати тільки одне: історія всіх розсудить. І той, хто думає, що він на правильному боці історії, той переконається, що це не так», – наголосив Дмитро Кулеба.

«Щоб зупинити агресію Росії, необхідні подальша військова підтримка України та посилення санкцій. Разом ми повинні дивитися в майбутнє і розпочати відбудову та відновлення України. Ми продовжимо працювати з партнерами для координації наших дій у цих сферах», – відзначив очільник  МЗС Литви Ландсбергіс.

Міністерка закордонних справ Ева-Марія Лійметс повідомила, що Естонія від початку військової агресії Росії відправила Україні озброєнь та боєприпасів на загальну суму 230 млн. євро І вже зараз в Естонії думають над тим, як допомогти Україні відбудовуватися по завершенні війни. «Що стосується допомоги з відбудовою, ми хотіли б зосередитися на Житомирській області. У нас з нею тісні зв’язки і ми хотіли б допомагати цьому регіону», – зазначила Ева-Марія Лійметс. 

Вона нагадала, що Естонія прихистила майже 35 тисяч українців, які виїхали за кордон через війну, та нещодавно схвалила виділення додаткових 3 млн євро на гуманітарну допомогу для України.  Окрім того, Естонія хоче відправити в Україну команду саперів для допомоги з розмінуванням територій. 

Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс у свою чергу повідомив, що Латвія планує спільно з партнерами створити центр підтримки жінок і дівчат, які постраждали від гендерно обумовленого насильства під час війни, а також планує допомогти відбудовувати пошкоджені внаслідок бойових дій школи, дитсадки і лікарні.