Про це йдеться у статті «Реальність, побудована на брехні: 100 днів загарбницької війни Росії в Україні», яка вийшла на сайті EUvsDisinfo.

9 березня росіяни бомбили пологове відділення та дитячу лікарню в Маріуполі. Коли жахливі знімки поранених вагітних жінок почали друкувати світові ЗМІ, кремль спочатку заперечував реальність, а потім вигадав свою: від заяв про те, що «нацисти» переховувалися в лікарні, до звинувачень, що поранені жінки були найнятими акторами.

4-5 квітня світ дізнався шокуючи правду про російське «визволення» Бучі. Спроба звинуватити Україну в Бучанській різанині не вдалася, тоді кремль застосував історичний релятивізм. Лише через кілька днів російські тролі розгорнули кампанію відволікання, атакуючи сотні польських політиків, громадських діячів та журналістів і порівнюючи Бучу з Волинською різаниною під час Другої світової війни.

Автори статті помітили, що впродовж перших ста днів війни прокремлівські дезінформатори ставали дедалі вправнішими в переробці та відновленні старих наративів пропаганди, аби відвернути увагу від триваючих руйнувань війни та надати фальшиве виправдання порушенням міжнародного права росією. Яскравий приклад того — відродження фейку про біологічні дослідницькі лабораторії, нібито фінансовані США для розробки незаконної зброї в Україні.  А ще рупори кремля дістали із шухляди міграційні лякалки, адресовані сусіднім з Україною державам, аби викликати ксенофобію, спрямовану на українських біженців. Та цього разу не спрацювало.

Організатори брехні , що супроводжує російську загарбницьку війну в Україні, можливо, усвідомили, що битву за серця та уми західної аудиторії вони програли. Бо приховати варварство окупантів такого масштабу в сучасному світі неможливо. А ось керувати громадянами рф через телевізор і формувати «правильне» ставлення до політики кремля — так. Тільки треба обмежити доступ до правдивої інформації. Тож десь через тиждень після початку «спецоперації» російська дума прийняла закон, який передбачає драконівські покарання за критику або відхилення від офіційної лінії уряду. Навіть сама згадка про війну тягне тепер на росії до 15 років позбавлення волі.

А далі, щоб урятувати свою сформовану реальність, путінській режим заблокував доступ до Twitter, Facebook та Instagram і застосовував безперервний тиск на YouTube і Вікіпедію. Через параноїдальний страх кремля перед правдою про свої злочини в Україні діяльність вільних іноземних ЗМІ в рф майже одразу зупинили. Країна-агресор занурюється в інформаційний вакуум, аби заручитися підтримкою населення щодо війни.

Фейкомети, що обслуговують режим путіна, працюватимуть і далі. Їх мета — виправдати акт насильства проти мирного сусіда.  У цій брехні немає заборони на жодні методи і тактики.  Зрозуміло, що росія знову розіграє «карту жертви», якій загрожує весь світ. Після того, як, по суті, своїми агресивними діями змусила Швецію і Фінляндію прагнути членства в НАТО. До того ж машина дезінформації продовжить розганяти та нагнітати паніку через глобальну продовольчу кризу, яку рф сама й спровокувала війною в Україні. А тепер шантажує «через шлунок» увесь світ.