Якщо раніше збіжжя приносило лише радість, тепер почуття в аграріїв різні. Ринок зерна практично завмер через війну.
Та в очікуванні ніхто не сидить склавши руки. У господарствах краю збирають озимий ячмінь, горох, ріпак. Перші обмолоти ячменю показали, що його урожайність трохи менша від торішньої - збирають по 50 центнерів з гектара. Як пояснюють в обласному управлінні розвитку агропромислового комплексу та земельних відносин, це пов'язано з погодними умовами. Весна була холодною, і весь час рослинам не вистачало вологи.
Господарники називають і свої причини того, що врожайність деяких культур може виявитися меншою від торішньої. З ранньої весни не всім вдавалося дотримуватись технологій. Висока ціна азотних добрив, дорожнеча і дефіцит пально-мастильних матеріалів не могли не позначитись на тому, як наливається колос.
Та навіть усі ці чинники не стали критичними, й істотного зниження валу ранніх зернових в області не прогнозують. Загалом їх мають зібрати з 385 тис. га. Найбільші площі - 208 тис. га - займає пшениця.
До її масового обмолоту ще не приступили, хоча в окремих господарствах розпочали. Хлібороби трохи затягують не так через технологічні вимоги, як очікують розблокування зернових шляхів. Досі майже дві третини зерносховищ краю заповнені тогорічним урожаєм. Його все ще немає як вивозити, і нікому продавати.
Потужні зернотрейдери практично зупинили свою роботу. Невеликі партії беруть хіба що перекупники. За тонну пшениці вони пропонують до трьох з половиною тисячі гривень, ячменю - трохи більше як дві тисячі, і це майже наполовину менше, ніж було торік.
На поповнення фінансового ресурсу, яке наставало ледь не з першими обмолотами нового врожаю, господарствам поки що складно розраховувати. Якщо нинішні ціни зберігатимуться, то багатьом господарствам доведеться зазнати серйозних збитків. Там підраховують: на одному гектарі втрачатимуть від двох до чотирьох тисяч гривень. Такого ще не було ніколи, щоб гарні врожаї приносили такі втрати.
Аграрії Хмельниччини весь час працювали здебільшого на зовнішні ринки. Приміром, торік зібрали понад 4 млн тонн зерна. Для потреб області вистачає і 500 тисяч. Решту, особливо кукурудзу, продавали в Китай, Індію, країни Латинської Америки. І майже 90 відсотків зерна, яке постачали за кордон, йшло через порти Одеси, Маріуполя, Миколаєва.
Оскільки вони закриті, фермери самотужки намагались вивозити зерно на Болгарію, Польщу, Румунію. Але за обсягами ці спроби не порівняти з традиційним масовим експортом українського збіжжя.
Тим часом Хмельниччина отримає борошно від Організації Об'єднаних Націй: до області буде доставлено 810 тонн борошна та 270 тонн гороху. Перші 240 тонн продовольства вже надійшло на територію краю. Це відбулось завдяки угоді, укладеній між ОВА та Всесвітньою продовольчою програмою ООН. Вона передбачає допомогу для внутрішньопереміщених осіб, які постраждали внаслідок воєнної агресії росії проти України.
Хмельницька область.
