На знімку: Гуртом з урожаєм легше впоратися.
На Івано-Франківщині завершено обмолот ранніх зернових. Вони цьогоріч у краї займали 84 тисячі гектарів. Аграрії Прикарпаття намолотили майже півмільйона тонн зерна. Зокрема валовий збір пшениці становить 320 тисяч тонн.
Жнива виявилися непростими. Прикарпаття оминули активні бойові дії, однак далася взнаки загальна напруженість в умовах воєнного стану. Це й дефіцит і значне подорожчання пального, й порушення логістики щодо поставок насіння, міндобрив та засобів захисту рослин. Загроза ракетних ударів витала навіть над віддаленими від зони активних бойових дій територіями.
Попри те сільгоспвиробники вийшли зі ступору та приступили до звичної праці. Не лише тому, що весна рік годує. З початку повномасштабного вторгнення росії поля опинилися в зоні активних бойових дій, і було зрозуміло, що країна не дорахується значної кількості зерна. На тиловій Івано-Франківщині треба було максимально доглянути закладені під урожай-2022 озимі та посіяти ярі. Аграрії мобілізувалися, використали запас міцності та з цим завданням впоралися.
Сільгосппідприємства сповна засіяли відведені площі, причому внесли корективи в структуру ярого клину. Тобто більше посіяли пшениці та гречки. В територіальних громадах віддали в оренду аграріям для рільництва частину земель під пасовищами. А селяни обробили навіть занедбані ділянки. Хоч давалося все непросто через подорожчання пально-мастильних матеріалів.
Не легше було і влітку. На відміну від попередніх років навіть на великих агропідприємствах області можна було бачити забур'янені поля - як результат браку пального та засобів захисту рослин. З острахом очікували на жнива, та з цим викликом на Прикарпатті впоралися успішно. Погода так само сприяла роботі. Хоч посуха та спека трохи лякали, однак не було якихось затяжних дощів.
Середня врожайність пшениці навіть вища, ніж торік - 58,9 ц/га проти 55 ц/га торік. Площі під цією культурою зросли до 54,4 тисячі гектарів за рахунок ярої (під озиму було відведено 47,1 тис). Зібрано й 141,2 тисячі тонн ячменю за врожайності 60,1 ц/га, 4,5 тисячі тонн жита, 10,5 тисячі тонн вівса та 800 тонн гороху. У департаменті агропромислового розвитку ОВА наголошують, що ці показники - в початково-оприбуткованій вазі, тобто просто з поля.
Варто нагадати й про те, що подорожчання пального вплинуло на розцінки. За обмолот брали по 50 гривень за сотку. Та ще й доводилося чекати в черзі, адже багато механізаторів мобілізовані до Збройних Сил. Приміром, у селі Петрилів Тлумацької територіальної громади із трьох місцевих комбайнерів жнивував лише один. Господарі терпляче очікували на нього та допомагали одні одним упоратися із зерном. Та й то -здебільшого жінки та старші чоловіки.
Торік на початок осені в краї було зібрано 377,3 тисячі тонн зернових та зернобобових культур. Тобто врожай цьогоріч вищий. Аби було як реалізувати, а для власного споживання вистачить із лишком.
Аграрії уже посіяли озимий ріпак на 14 тисячах гектарів. Триває підготовка ґрунту для сівби озимих зернових, деякі господарства вже й відсіялися. У серпні кілька днів були дощовими, що сприяло накопиченню достатнього запасу вологи.
Івано-Франківська область.
Фото Оксани КОТЮК.
До речі
Остаточна картина щодо цін на збіжжя вималюється у листопаді-грудні
На Івано-Франківщині реалізують уже третій етап проекту "Розвиток бізнес-сектору України". Представники дев'яти прифронтових областей під час туру "Харчова промисловість" побували на елеваторі агрофірми "Вільхівці" в Коломийському районі. Засновник підприємства Іван Приймак розповів про жнива в умовах воєнного стану. Акцентував увагу на продовольчій безпеці, водночас згадав про відтермінування робіт щодо розширення потужностей для переробки зерна та будівництва сервісного центру із обслуговування сільгосптехніки.
"Насамперед треба було подбати про безпеку в умовах воєнного стану, а також постачання пального, автомобілів на потреби Збройних Сил, - зазначив Іван Приймак. - Передали так само запаси медикаментів, зерно для виробництва борошна. Підтримуємо підрозділи територіальної оборони ЗСУ та загалом армію фінансово".
За його словами, Європа цьогоріч пережила сильну посуху. Однак бізнес так влаштований, що покупець прагне збити ціну, сказати, що товар неякісний, та купити дешевше. На жаль, ситуацію в нашій країні використовуватимуть кожен на свій лад. Остаточна картина щодо цін на зерно буде в листопаді-грудні.
"Зазвичай ми реалізували вирощене зерно на експорт здебільшого через морські порти, - сказав Іван Приймак. - Через відомі причини цей процес нині ускладнений, тож робимо акцент на залізничні поставки до західних кордонів країни".
Продемонстрував аграрій і сучасну лабораторію підприємства. Вона сертифікована, доступна й для інших товаровиробників, що постачають зерно на елеватор.
"Ми неспроста вклали чималі кошти в будівництво лабораторії, адже можемо тепер самі виміряти показники якості зерна, - зауважив співрозмовник. - Приміром, пшениця нового врожаю має високі споживчі якості, як і соняшник, який ми вже почали збирати".
Частина працівників сільгосппідприємства мобілізована до Збройних Сил, а заміну фахівцям не так легко знайти. Попри те весь технологічний процес зі збирання та зберігання врожаю витриманий.
"Важливо, що в тиловій області можемо більш-менш безпечно працювати, - підсумував Іван Приймак. - За потреби підставляємо плече аграріям інших регіонів, а після Перемоги неодмінно допоможемо відбудувати зруйновані сільгосппідприємства".
На знімку: На елеваторі агрофірми "Вільхівці".
Фото Любові ЛЕВІНСЬКОЇ.
