У збірці зібрано свідчення працівників навчальних закладів, викладачів та студентів про злочини російських окупантів.

Ранок 24 лютого розділив життя українців на до... та після, після початку так званої «спеціальної військової операції», а насправді - несправедливої, страшної, безглуздої війни проти України, яка принесла смерть безневинних людей, руйнацію, страждання, сирітство...

З початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських бомбардувань і обстрілів знищено більше трьох сотень закладів освіти і пошкоджено понад 2700. Та попри всі небезпеки воєнного часу українські освітяни не просто «тримають стрій», продовжують навчати дітей, а й документують свідчення про злочини російських військових.

Укладачі літопису - Алла Чайковська та Ольга Хрустальова - зібрали у книзі трагічні історії викладачів та студентів, розповіді про функціонування навчальних закладів в умовах повномасштабної війни, участь педагогів та здобувачів освіти у волонтерській діяльності, свідчення про моральні й матеріальні збитки системи освіти. У книзі зібрано реальні свідчення про воєнні злочини росії проти українського народу.

Частина працівників центру, як і сама його база у селищі Немішаєвому Бучанського району на Київщині, перебували в окупації від 24 лютого до квітня, тож про жахи війни тут знають із власного досвіду. Книга має багато співавторів, адже до її написання долучилися заклади вищої та фахової передвищої освіти з різних куточків України.

Презентація літопису «Освіта у вогні» відбулася за участі народного депутата України, голови підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти парламенського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Ольги Коваль, аташе з питань сільського господарства Посольства ФРН в Україні Франка Мюллера, керівника експертної групи Директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Ігоря Балуби, головного консультанта секретаріату профільного Комітету Верховної Ради Алли Луцької.

Під час презентації своїми спогадами поділилися керівники навчальних закладів з окупованих, деокупованих та прифронтових територій. У заході брали участь ректор Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного Сергій Кюрчев, директор Оріхівського фахового коледжу ТДАТУ Віктор Наранович, очільники Липковатівського та Іллінецького аграрних коледжів Микола Таркан та Василь Пиндус, директор Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського національного аграрного університету Анатолій Литвиненко.

Залишили свої свідчення у книзі й працівники Відокремленого структурного підрозділу «Немішаївський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» та його директор Володимир Альохін. Окупанти влаштували у коледжі штаб, а тим часом в підвалах його гуртожитків були змушені переховуватися близько 300 людей і серед них - півсотні дітей. Можна тільки здогадуватися, якою ціною давалося таке «сусідство»! Коли росіяни про це дізналися, директора коледжу повели на розстріл, проте, на щастя, кати не довели свій задум до кінця...

Спогади про пережите в окупації, в тилу, а також на волонтерському фронті дають можливість зрозуміти, яку силу має кожен з нас у боротьбі з ворогом та відчути єдність освітянської спільноти. Літопис буде попередженням майбутнім поколінням про те, що разом з «руським міром» завжди приходить війна.

Того ж дня Науково-методичному центру передали комп'ютерну техніку та обладнання від німецько-українського проєкту «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» (FABU), щоб відновити втрачену чи пошкоджену під час російської окупації техніку.