Ми підгледіли кілька дописів пані Ірини на її сторінці в Фейсбуці і не втрималися, щоб не поділитися ними з читачами. Отож, Ірина Гнатюк ділиться потаємним.
"Пишу цей допис за майже повної відсутності зв'язку та абсолютно повної - електроенергії. Збираю посилку, присвічуючи ліхтариком. Та то все ніщо, порівняно з тим, як почуваються нині ті, хто на фронті. Проб'ється зв'язок - і допис завантажиться на Фейсбуці...
На жаль, посилки до наших котиків їдуть трохи довше. Інколи навіть такими чагарями, що й уявити важко... Ця посилка - для тих же хлопців, кому ми вчора купували "термуху". Вона доїде скоріше, ніж термобілизна. О, як хотілося б мати чарівну паличку: поведеш паличкою вниз - і посилка вже під Херсоном... Поведеш угору - і вся русня зникла з лиця землі... Ой! Якби так можна було, то і посилка не знадобилася б", - фантазує Ірина...
А ще вона розмістила на своїй сторінці коротке відео, де зафільмувала, як вона пакує чергову посилку. Похвалилася, мовляв, це її перша спроба у ролі відеоблогера, раптом читачам цікаво буде!
Потім спохватилася. Почала дякувати всім за донати-пожертви, за можливість докупити необхідне.
"От просто зараз, - пише, - купую для хлопців, які під Слов'янськом, брикети для розпалювання вогню. Ви не уявляєте, як це круто. Тебе попросили - а ти можеш! Дякую моїй чарівній та неймовірній Катерині Костюк, чиї діти (на знімку) несуть більшу частину вмісту цієї посилки. Дякую, Катя, твоєму синочку за цей малюнок. Дякую за те, що вчиш дітей жити, допомагаючи іншим та в любові до нашої країни".
Насамкінець - одкровення від Ірини Гнатюк.
"Почуття провини... Що ви з ним робите? Я купую собі волохату піжаму і відчуваю себе винною. Адже могла на ці кошти купити щось корисне на фронт.
Я йду до косметолога, бо хочу більш гладеньку шкіру, і відчуваю себе винною, бо у когось немає коштів, щоб прибрати з обличчя шрами...
Я сідаю читати книжку - і знову мене наздоганяє відчуття провини за те, що не роблю замість цього окопні свічки, не плету маскувальні сітки, не сортую гуманітарку...
Єдина моя розрада, єдиний мій кайф, який я отримую з вільним без цих роздумів-сумнівів мозком, - малювання. Мольберт, пензлі та фарби. Це три кити, на яких інколи втримуюся. Це три чарівні пігулки, які миттєво втихомирюють вирій суперечливих думок та примиряють між собою всі мої протиріччя...
Нова картина. 30х30 см. Вона мала бути геть іншою, але останнім часом те, що я малюю, виходить з-під мого контролю".
Фото зі сторінки Ірини Гнатюк у Фейсбуці.
