Із запитаннями про мету такого рішення, причини, що спонукали до нього, та про завдання, що стоять перед новим вишем, наш кореспондент звернувся до в. о. ректора новоствореного університету професора Віктора Андрущенка.

— Чим обумовлена означена реорганізація і з якою метою вона здійснюється?

— Реорганізація нашого закладу є відповіддю на потребу часу оновлення освіти, підготовки фахівців, здатних захистити суспільство і людину від агресії, до здобуття перемоги та миру, продовження життя в нових реаліях соціально турбулентного світу. Означену потребу актуалізує війна, яку розв’язала проти України, Європи і світу російська федерація. Як писав у свій час перший рейхсканцлер Німецької імперії князь Отто фон Бісмарк, «війни виграють не генерали, а шкільні вчителі і парафіяльні священики». Йдеться про підготовку поколінь, сильних духом, професійно й військово підготовлених фахівців, здатних вистояти й зберегти світ від руйнації, забезпечити його подальше існування та розвиток. Звісно, для перемоги потрібна ефективна зброя, вишкіл і стійкість військових, але не тільки. В її арсеналі достойне місце посідають своєрідний дух, сила волі, інтелект, людські моральні чесноти. А це вже — прерогатива науки, культури, релігії та освіти, особливо університетського рівня. Україна в цьому контексті відіграє доволі потужну і помітну роль. Саме в цьому контексті й відбувається реорганізація нашого університету, відомого в Україні і в Європі лідера педагогічної освіти, який, зберігаючи і нарощуючи якість підготовки педагогічних кадрів, легалізує й посилює класичні напрями академічної діяльності, зрощені в контексті його попереднього розвитку.

— Які конкретні модернізаційні кроки мають бути здійснені університетом найближчим часом?

— Глобалізаційні перетворення світу, а особливо війна, змінили його контури, цінності, за якими він досі існував, актуальні завдання, на яких слід зосереджувати увагу. Центром цих змін є людина, підготовка якої до прогресивного мислення і дії є завданням першочергового значення. Перемога кується і на фронті, і в тилу. Її забезпечують люди — професіонали і патріоти.

Підготовка фахівців, здатних захистити державу і народ від агресора, відновити зруйновану війною інфраструктуру, забезпечити суспільству майбутній стійкий розвиток, є основним викликом, у відповідь на який університети мають змінювати характер і спрямованість навчального процесу, його логіку і методологію, зміст та організацію навчального процесу. В цьому своє завдання бачить і університет, про який йдеться.

Український державний університет імені Михайла Драгоманова буде відкритим, модерним, класичним закладом нового типу, який забезпечить якісну освіту дослідницького штибу, становлення необхідних практичних компетенцій, національних та загальнолюдських цінностей. Університет наростить органічну єдність науки й освіти, гуманістичну спрямованість освіти, європоцентриську якість практики підготовки нового вчителя для роботи у закладах освіти всіх типів, організації життєдіяльності народів та культур європейського простору і світу на засадах миролюбства, демократії, взаємної поваги та співробітництва. Під час модернізаційних змін в університеті впроваджуються сучасні напрями наукової та педагогічної підготовки кадрів (від бакалавра і магістра до доктора філософії та доктора наук), зокрема високі технології, інноваційні підходи та технології педагогічної освіти, міжнародна мобільність викладачів та студентів, європейські освітньо-наукові та педагогічні студії, бізнес-освіта, технології державно-громадського управління та громадських комунікацій. Духовним центром університетської діяльності є національна ідея українського державотворення.

— Драгомановський університет відомий як лідер насамперед педагогічної освіти. Чи не позначиться його реорганізація на цьому сегменті освіти України?

— Новостворений університет є спадкоємцем Педагогічного інституту, створеного в структурі знаменитого Університету Св. Володимира (нині — КНУ імені Тараса Шевченка) у 1834 р. Він пройшов складну внутрішню і зовнішню еволюцію, однак ніколи не зупиняв, а, навпаки, постійно нарощував якість підготовки фахівців педагогічного профілю. Педагогіка — це наша традиція, наша генетика. Саме тому новий університет не тільки не знизить, а й істотно підвищить рівень підготовки учительських кадрів, поведе за собою педагогічні університети держави. Це завдання реалізується завдяки більш тісному зв’язку освіти з наукою, освіти з практикою. Рамки (формат) традиційної педагогічної освіти є для цього надто вузькими. Педагогічна освіта має бути науковою, дослідницькою. Також вона має узагальнювати й спиратись на глобальний (а не тільки вчительський) контекст соціальної практики. Це завдання може бути реалізованим тільки у відкритому, дослідницькому, класичному університеті. Вчитель не може бути простим транслятором уже усталеного знання. Він має бути науковцем, дослідником і вже з раннього шкільного віку «інфікувати» цим своїх учнів. Приблизно так, як це досягається МАН України. Через підготовку масового вчителя-дослідника ми маємо поширити ефективну практику креативної підготовки обраних, накопичену практикою МАН, на увесь учнівський загал. Спільно з педагогічними і класичними університетами, НАН України та НАПН України вже в найближчий час ми запропонуємо модерновий концепт підготовки нового вчителя для України і європейського простору освіти.

— Чи планується розгляд напрацювань модернізації освіти в кращих університетах Європи і світу?

— Безумовно й широкоформатно. Міжнародна академічна співпраця — альфа і омега діяльності Драгомановського університету. На сьогодні він має майже 250 угод міжуніверитетського, факультетського та кафедрального рівнів з кращими вишами Європи і світу. Нашими партнерами, зокрема, є університети таких країн, як США та Китай, Канада та Польща, Німеччина та Франція, Італія та Словаччина, Литва та Латвія, Чехія та Норвегія, і багатьох інших. Освітня практика світу різноманітна, однак вона буде корисною тоді, коли ми критично сприймаємо їх досвід й одночасно продовжуємо власну гуманістичну традицію, укорінену з часів зародження та розвитку української освіти у давній Київській державі. Посилюючи міжнародну орієнтацію університету, центром якої є європейська наука та європейські педагогічні студії, ми плануємо більш акцентовано зорієнтувати студентський загал та учнів на європейські цінності, європейські стандарти, європейський спосіб життя загалом. Російська агресія в Україні вивітрила будь-які ілюзії щодо життя у співпраці з колишнім «старшим братом». Він виявився і не «старшим», і не «братом». Фахівці, яких продовжує готувати Драгомановський виш з математики та історії, природничих наук та політології, екології та міжнародних відносин, соціології та права, соціальної роботи та за низкою інших напрямів, є одночасно професіоналами за обраним напрямом і вчителем за своїм душевним покликанням та вихованням. Класичний університет, де підготовка вчителя здійснюється у єдності з формуванням спеціалістів з інших напрямів, має більш потужні можливості.

— Які напрацювання має і як університет планує посилити міжнародний контекст своєї діяльності?

— Міжнародні контакти університету ми плануємо розширити й поглибити протягом року, довести їх кількість до 300. Одночасно ми маємо наповнити ці угоди реальним змістом. Статус класичного університету розширює можливості міжнародної співпраці порівняно з колишнім педагогічним у декілька разів. При цьому ми боремося не за кількість угод, а за їх якість, наповнення конкретним, робочим змістом за двосторонніми інтересами. Ними передбачається обмін викладачами та студентами, розширення міжнародного стажування, викладацької та дослідницької складової, включене навчання, реалізація програм подвійного диплома тощо. Важливими формами співпраці є також видавнича діяльність, проведення двосторонніх та багатосторонніх наукових і науково-практичних конференцій, організації та проведення спільних досліджень, міжнародних дискурсних студій. Наш виш підписав оновлену Велику Хартію Університетів, відкрив кафедру ЮНЕСКО, продовжує проект-програму Педагогічної Конституції Європи, реалізує майже 25 актуальних грантових проектів...

— Які наукові напрацювання має університет, чи є в ньому більш-менш відомі наукові школи, за якими напрямами він планує посилення своєї наукової складової?

— Ми завжди дотримувались крилатого вислову-поради знаменитого академіка Б. Патона: «Немає освіти без науки, немає науки без освіти». Єдність науки, освіти та соціальної практики завжди була і залишається одним з головних принципів його діяльності. Ми пишаємось нашими науковими школами з математики (М. Шкіль, М. Працьовитий, Г. Торбін), інформатики (М. Жалдак, О. Струтинська), біології (В. Бровдій), корекційної психології (В. Синьов), педагогіки та філологічних наук (В. Бондар, Л. Мацько, Н. Дем’яненко), етносоціології (Б. Євтух), психології (І. Булах, Л. Долинська) тощо. Ми видаємо наукові часописи, які входять до світових наукометричних баз, мають високий міжнародний рейтинг. Для участі в наших наукових форумах приїздять визнані науковці світу, такі зокрема, як Нобелівський лауреат Гаральд цур Гаузен (Німеччина), президент Японського інституту політичних досліджень Рей Сіраторі (Японія), директор-засновник Олександрійської бібліотеки Ісмаїл Серагельдін (Єгипет), професор Даремського університету Девід Вілкінсон (Велика Британія) та інші визнані світом дослідники. До наукової діяльності міжнародного штибу ми залучаємо студентів, багато з яких є переможцями та лауреатами міжнародних молодіжних предметних олімпіад, змагань, конкурсів. Розвиток наукової складової університету плануємо через поглиблення наукової співпраці з НАН, НАПН України тощо. Ми практикуємо також наукову співпрацю з кращими, найбільш науково потужними університетами України, зокрема Києва (ун-т Т. Шевченка), Харкова (ун-т В. Каразіна), Львова (ун-т І. Франка), Одеси (ун-т І. Мечникова), інших міст держави. Особливе значення має грантова активність університету.

— Актуальним завданням розвитку сучасної освіти є її інформатизація. Як реалізується цей сегмент?

— В останні десятиліття інформатизація освіти є одним з пріоритетних завдань її модернізації. Цього потребує інтенсивний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, які, як відомо, є каталізатором розвитку сучасного суспільства. Їх впровадження в усі сфери людської діяльності дало поштовх для виникнення нових цифрових технологій, таких як хмарні технології, штучний інтелект, робототехніка, технології віртуальної та доповненої реальності тощо. Означені напрями є пріоритетними для новоствореного університету. Життя владно вимагає інтенсифікації інформаційної компетентності фахівців. Університет підготував для цього належну відповідь. Нами плануються оновлення змісту і методів навчання, пошук інноваційних форм освіти, розширення доступу до навчальних ресурсів, реалізація можливостей навчання без обмежень за просторовою та часовою ознаками, впровадження нових підходів до організації надання освітніх послуг міжнародного рівня загалом. Реалізація цих та багатьох інших напрямів уже найближчим часом надасть можливість університету зайняти лідируючі позиції в галузі цифрової трансформації серед університетів держави.

— Низка університетів запроваджують такий напрям, як бізнес-освіта, державне управління тощо... Чи буде щось схоже в новому виші?

— На ці напрями у суспільстві існує колосальний попит. Навчитися ефективно управляти персоналом, грамотно організовувати і розвивати бізнес, самостійно вибудовувати траєкторію власного зростання та кар’єри — мрія більшості студентів. Її реалізація через систему програм, курсів, тренінгів розглядається нами насамперед. Більшість занять планується проводити англійською у безпосередній співпраці й за стандартами тих університетів Європи, Канади та США, де ці програми вже підтвердили свою життєвість і ефективність. Це привабить іноземних студентів, які хочуть навчатися в Україні. Бізнес-освіта та управління відкриває студентам найширші перспективи у побудові власної кар’єри, досягнення життєвого успіху.

— Як здійснюється нині і що буде запропоновано нового у роботі зі студентською молоддю?

— В університеті розроблена і реалізується стратегія молодіжної політики. Її метою є створення всіх умов для самореалізації та творчого розвитку кожної молодої людини. Ми ставимо завдання реалізації інноваційного потенціалу молоді у всіх сферах університетського життя. У зв’язку з війною пріоритетними сьогодні стали такі напрями студентської активності, як безпосередня й добровільна участь студентів у боротьбі з ворогом у складі ЗСУ. Сотні студентів задіяні в ТрО, працюють волонтерами. Ця когорта патріотів опікується біженцями, переселенцями, особливо людьми з обмеженими можливостями, переймається проблемою забезпечення людей продуктами та лікарськими засобами, надає психологічну та медичну підтримку (в т. ч. психологічну допомогу онлайн співвітчизникам, які виїхали за межі країни), сприяє в отриманні тимчасового житла переселенцям з окупованих територій, частина з яких знайшли прихисток у наших гуртожитках. На факультетах проводяться різні заходи з виховання у студентів імунітету до деструктивної політичної ідеології, запобігання поширенню в молодіжному середовищі ідей екстремізму, соціальної, національної та релігійної нетерпимості, корупції, прищеплення молодим людям віри у верховенство права і закону, які є єдиною гарантією свободи.

— Які заходи здійснюються в університеті для прискорення нашої перемоги над агресором?

— Ми розуміємо, що війна може бути довгою. А це означає, що допомога фронту має бути системною, послідовною, розрахованою на перспективу. Ми розуміємо й інше — головна допомога фронту, яку надають університети, є підготовка високоінтелектуальних, творчих, патріотично орієнтованих фахівців для всіх сфер суспільної життєдіяльності. Водночас безпосередньо для підсилення ЗСУ нами планується відкриття факультету військової освіти, де можна було б готувати військових психологів та педагогів, медичних сестер, волонтерів, військових капеланів, організаторів центрів реабілітації військових, переміщених осіб та провідників патріотичного виховання.

Українська освіта сьогодні шукає відповіді на виклики таких фундаментальних процесів, як глобалізація, інформаційна революція, зміна кліматичних та екологічних контурів світу, загострення політичного протистояння між країнами, особливо колишнього СРСР, тощо. Новий університет формується як конкретна відповідь на означені виклики. Переконаний, він відіграватиме в системі вітчизняної і європейської освіти помітну роль.