Проліски перелісками проростають,
Крокуси крокують Карпатами,
Дзвенить ключ журавлиним кличем -
Випускає весну на волю.
У полон полонин не взяти;
Буревієм не вирвати душу:
Заростуть вирви рястом рясно,
Вкриті розсипом рос-узорів.
В бурштині - пера першоптахів
І краплини древньої крові:
Давня кров та в мені шумує.
Скресла крига - воскреснуть ріки.
Лиш одне я про тебе знаю:
Ти - Весна, що гряде навіки.
Київ.
Малюнок Олексія Кустовського.