Проліски перелісками проростають,
Крокуси крокують Карпатами,
Дзвенить ключ журавлиним кличем -
Випускає весну на волю.

У полон полонин не взяти;
Буревієм не вирвати душу:
Заростуть вирви рястом рясно,
Вкриті розсипом рос-узорів.

В бурштині - пера першоптахів
І краплини древньої крові:
Давня кров та в мені шумує.

Скресла крига - воскреснуть ріки.
Лиш одне я про тебе знаю:
Ти - Весна, що гряде навіки.

Київ.

Малюнок Олексія Кустовського.