Авторство групи народних депутатів, зокрема, Олександра Гайду, Сергія Лабазюка та Павла Фролова.
За даними Держпродспоживслужби в Україні в 2021-му було зареєстровано 82 спалахи гострих кишкових інфекційних захворювань, під час яких постраждало 992 особи, в тому числі 750 дітей (75,6%). У 2020 році було розслідувано 52 спалахи гострих кишкових інфекційних захворювань, під час яких постраждало 646 осіб, у тому числі 283 дітей (43,8%). З об’єктами ресторанного господарства та торгівлі пов’язано 29 (35% від усіх) спалахів із загальною кількістю захворілих 390 осіб, у тому числі 189 дітей, проти 16 (30,7% від усіх) спалахів із загальною кількістю захворілих 129 осіб, у тому числі 34 дитини, в 2020-му.
Усі ці проблеми насамперед виникають через недотримання гігієнічних та санітарних вимог при виробництві та обігу харчових продуктів, недотримання вимог щодо застосування процедур, розроблених на принципах НАССР, неналежне маркування та представлення харчових продуктів, а також відсутність діючих процедур державної реєстрації об’єктів санітарних заходів та недоліки державного контролю.
«Гучні скандали, спричинені наявністю меламіну в дитячому харчуванні, спалахами важких отруєнь, пов’язаних із бактерією Escherichia coli, діоксином та такими мікроорганізмами, як сальмонела або лістерія, у харчових продуктах, а також поширення таких інфекційних хвороб, як ящур та губчастоподібна енцефалопатія, зумовили зростання уваги громадськості й науковців усього світу до можливості запобігання проблемам із безпечністю харчових продуктів та необхідності чіткого визначення джерела проблеми», — зауважив Олександр Гайду, додавши, що з розвитком сучасних технологій виробництва харчової продукції поряд із традиційними харчовими продуктами на полицях торгових мереж з’явилися дуже схожі з ними продукти, які, однак, не мають відповідної харчової цінності.
Тобто, продукти з не властивими раніше добавками: рослинними (пальмовими) жирами, білками, замінниками лактози, штучними барвниками та іншими інгредієнтами і складниками, що додаються для зменшення собівартості продукції. «Такі продукти реалізуються разом із звичайними харчовими продуктами, мають маркетингові схожі назви та незначно відрізняються за ціною.
Відтак, з одного боку, на ринку харчових продуктів порушуються правила добросовісної конкуренції між виробниками традиційних продуктів та тими, які у виробництві використовують дешевші замінники складових харчового продукту. А з другого — порушується право споживачів на отримання необхідної достовірної інформації для здійснення вільного вибору продукції відповідно до їхніх потреб», — наголосив депутат.
Тож, за його словами, залишення ситуації у нинішньому стані та відсутність відповідних змін у чинному законодавстві можуть призвести до низки негативних наслідків. Зокрема, до погіршення умов ведення бізнесу для суб’єктів господарювання через колізії окремих норм законодавства та відсутність у них певних окремих вимог. А також до порушення Україною міжнародних зобов’язань, зокрема Угоди про асоціацію з ЄС, та збільшенню кількості спалахів гострих кишкових інфекцій.
Власне, законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва» покликаний удосконалити чинне законодавство у сфері безпечності та якості харчових продуктів, кормів, здоров’я та благополуччя тварин. А також гармонізувати його із законодавством ЄС.
Народні депутати переконані: забезпечення результативного державного контролю в галузі безпечності та якості харчових продуктів і встановлення чітких та прозорих вимог до маркування і обігу харчових продуктів забезпечить право споживачів на отримання повної та достовірної інформації про якість харчових продуктів, дозволить запобігти недобросовісній конкуренції. А також покращить інвестиційну привабливість галузі виробництва харчових продуктів, що підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції та її виведення на зовнішні ринки.
