У березні минулого року Кримінальний кодекс України було доповнено новою статтею 111-1 та встановлено кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність.

Однак, як зауважив народний депутат Максим Павлюк («СН»), зважаючи на судову практику та отримані від правоохоронних органів відомості щодо наявних під час досудового розслідування та судового розгляду проблем та законодавчих прогалин, виникла необхідність доопрацювання окремих положень зазначеної статті.

З цією метою депутат і зареєстрував у парламенті проект закону «Про внесення змін до статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність» (№ 8301-1).

Власне, законопроект розширює перелік можливих санкцій за окремі прояви колабораційної діяльності.

Законопроектом (№ 8301-1) передбачено, що добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно розпорядчих або адміністративно господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, карається штрафом від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років або без такого та з конфіскацією майна або без такої.

Варто також зауважити, що цей проект є альтернативним до законопроекту «Про внесення змін до статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність» (№ 8301), який було зареєстровано у грудні минулого року.

«Підтримуючи в цілому ідею вдосконалення окремих аспектів кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність, альтернативним законопроектом пропонується інший підхід до врегулювання зазначеного питання. Так, основним законопроектом пропонується доповнити санкції частин першої та другої статті 111-1 Кримінального кодексу України такими видами покарань, як штраф та громадські роботи. Враховуючи пріоритетність потреб під час збройної агресії та беручи до уваги необхідність дотримання балансу між метою застосовуваного до окремої особи покарання та інтересів держави, альтернативним законопроектом пропонується доповнити санкції зазначених частин статті штрафом. При цьому розмір штрафу, запропонований альтернативним проектом, є вищим, ніж в основному законопроекті: від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у першій частині та від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у другій», — наголошується в пояснювальній записці.

Водночас у документі зауважується, що взято до уваги положення чинної редакції статті 53 Кримінального кодексу України, яка передбачає як можливість призначення штрафу із розстрочкою виплати певними частинами, так і його заміни на інші види покарань.

Альтернативним законопроектом також не підтримується частина ініціатив основного проекту, зокрема, щодо виключення добровільності як обов’язкової складової складу колабораційної діяльності.

Прийняття законопроекту, наголошує Максим Павлюк, дозволить вдосконалити окремі аспекти інституту кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність у частині забезпечення досягнення мети покарань, що застосовуватимуться до винних осіб за такі дії.