Авторами цієї законодавчої ініціативи виступили Анастасія Радіна («СН»), Олександра Устінова («Голос»), Ярослав Юрчишин («Голос») та Роман Грищук («СН»).

«Нині суддівське врядування в Україні забезпечується через діяльність трьох органів — Вищої ради правосуддя (ВРП), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та Ради суддів України (РСУ). Крім того, за матеріально-технічне та фінансове забезпечення судів відповідає Державна судова адміністрація (ДСА). Відповідно до законодавства, більшість членів у ВРП та ВККС становлять судді або судді у відставці, РСУ повністю складається із суддів.

Функції цих органів дублюються, зокрема, більшість завдань РСУ лежить у сфері конституційних повноважень ВРП», — наголошується в пояснювальній записці до законопроекту.

Європейські стандарти щодо діяльності суддівського врядування, зауважується в документі, передбачають необхідність створення в системі судоустрою органів, що принаймні наполовину складаються з суддів, обраних суддями, для вирішення питань відбору, призначення, дисциплінування, звільнення суддів та захисту суддівської незалежності.

Водночас вимог щодо створення кількох окремих органів ці документи не містять. Крім того, Європейська комісія «За демократію через право» у своїх висновках послідовно наголошує на тому, що система органів суддівського врядування має бути зрозумілою та рекомендувала Україні спростити її структуру.

«Оскільки Вища рада правосуддя є конституційним органом суддівського врядування, більшість членів якого становлять судді, обрані суддями, доцільно, щоб саме Вища рада правосуддя здійснювала заходи щодо забезпечення незалежності та правового захисту суддів, контролю за організаційним забезпеченням судів з боку Державної судової адміністрації, яка є підзвітною Вищій раді правосуддя», — наголошують народні депутати.

Судова реформа, запроваджена в 2019 році, відзначила Анастасія Радіна, націлена на забезпечення незалежності, доброчесності та професійності осіб, які вирішують питання управління судовою системою. Однак заходи, передбачені реформою, не поширюються на Раду суддів України, оскільки вона формується з’їздом суддів виключно з числа суддів, що представляють суди відповідних інстанцій та юрисдикцій. А це унеможливлює здійснення суспільного контролю за діяльністю органу, що є необхідним для забезпечення довіри до нього.

Водночас автори проекту вважають недоцільним збереження посад голови та заступника голови суду (крім Голови Верховного Суду). Зокрема через те, що ключові питання діяльності суду вирішуються зборами суддів, а із запровадженням автоматизованої системи розподілу справ повноваження голови суду звелись до представницьких та організаційних. До того ж суддя, який обіймає адміністративну посаду, продовжує здійснювати розгляд справ, тож виконання організаційних та адміністративних завдань обтяжує його.

Занепокоєння депутатів викликає і той факт, що у кримінальних провадженнях щодо отримання суддями неправомірної вигоди, які розслідує НАБУ, досить часто фігурує голова суду як посередник. «Тож можна припустити, що скасування посади сприятиме зменшенню кількості випадків отримання суддями неправомірної вигоди», — наголошують вони та водночас акцентують увагу, на жаль, на непоодиноких фактах тиску головами судів на підлеглих.

Факти тиску були неодноразово зафіксовані Вищою радою правосуддя під час розгляду дисциплінарних скарг або ж заяв суддів щодо втручання в їхню діяльність. Тож скасування адміністративних посад голови та заступника голови суду покращить ефективність розгляду судових справ та зведе до мінімуму негативні практики у судах, переконані автори законопроекту.

Нині проектом вноситься низка змін до законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про Конституційний Суд України», а також процесуальних кодексів.
Законопроектом також пропонується передати повноваження Ради суддів України до інших органів судової влади. Зокрема, до Вищої ради правосуддя.

Що стосується посад голови та заступника голови суду, то їх пропонується скасувати, а повноваження голови суду (крім Голови Верховного Суду) пропонується передати зборам суддів, керівнику апарату суду, судді-спікеру або судді, уповноваженому зборами суддів.

Реалізація цього законопроекту, наголошують його автори, дозволить спростити систему органів суддівського врядування та привести її у відповідність до міжнародних стандартів і рекомендацій Європейської комісії «За демократію через право». А також забезпечити дотримання гарантій суддівської незалежності та усунути ризики неправомірного впливу на суддів.