Розповідати про це можна буде лише через годину після завершення засідання або оголошення перерви. Відповідний проект змін, який передбачає доповнення статті 19 Закону «Про статус народного депутата» (№ 9005), уже зареєстровано у Верховній Раді. Ідеться про те, що заборона триватиме лише під час дії воєнного стану.

Законопроектом пропонується внести зміни до окремих статей Регламенту Верховної Ради, які стосуються відкритості та гласності її роботи, дотримання дисципліни та норм етики народними депутатами та особами, присутніми на пленарних засіданнях. Зокрема, пропонується закріпити положення, згідно з яким народний депутат чи інші особи, які порушили вимоги щодо заборони поширення інформації про пленарне засідання, зобов’язані покинути пленарне засідання за пропози-цією головуючого або за пропозицією народного депутата, підтриманою не менш ніж однією третиною голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. За висновком комітету, до предмета відання якого належать питання Регламенту, парламент також без обговорення може прийняти рішення про позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях або триваючому пленарному засіданні на строк до п’яти днів. Протягом цих днів такому народному депутату не виплачуватимуть заробітну плату та не здійснюватимуть виплати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень відповідно до закону.

«Верховна Рада України дев’ятого скликання під час проведення дев’ятої сесії працює в режимі одного пленарного засідання, що триває до дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до початку наступної чергової сесії Верховної Ради дев’ятого скликання, — йдеться у пояснювальній записці, яка супроводжує законопроект. — Усі присутні на триваючому пленарному засіданні в день після перерви не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих на такому засіданні рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у триваючому пленарному засіданні».

Народні депутати, які підписалися під цим законопроектом, а їх чимало, включно із Головою Верховної Ради та його заступниками, вважають, що положення, відображені в законопроекті, спрямовані на убезпечення роботи єдиного органу законодавчої влади в Україні від загроз, пов’язаних з військовими діями держави-агресора. 

Завчасне поширення інформації про проведення пленарного засідання створює потенційну небезпеку для життя і здоров’я народних депутатів та інших осіб, які присутні на такому засіданні, а це неприпустимо, наголошують ініціатори змін.

І хоча запропоновані зміни потрапили в парламент зовсім недавно, вони вже спричинили шквал обговорення в суспільстві. Не всі опозиційні фракції, наприклад, підписали цей законопроект. Ось що, зокрема, зазначила на своїй сторінці у Фейсбуці представниця «Європейської солідарності» Ірина Геращенко: «У цілому, підтримую позицію Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, що, з міркувань безпеки, не варто анонсувати засідання парламенту й інформувати про його хід, поки депутати і співробітники апарату в залі.

Хоча яка може бути секретність, поки в залі представники ОПЗЖ?». Парламентарій наголосила на тому, що дотримання домовленостей визначається політичною культурою і взаємоповагою, а над цим, мовляв, всій залі треба працювати. А ще акцентує, що в суспільстві є великий інтерес до роботи Верховної Ради. «Українці звикли бачити парламент у прямому ефірі, з його дебатами, суперечками, виступами і голосуваннями, — зазначила вона. — Ми демократична країна».

Поки законопроект широко дискутується в суспільстві, мають можливість детально ознайомитися з ним і висунути свої пропозиції й народні депутати. Головним із його підготовки визначено Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Але остаточне рішення, як і завжди, прийматимуть більшістю голосів під час розгляду в сесійній залі.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.