На знімку: Казимир Малевич, автопортрет, 1908-1910 роки.
Міський музей Амстердама Стадейлік (Stedelijk), де зберігається одна з найбільших колекцій творів художника-авангардиста та теоретика мистецтва, основоположника супрематизму, автора однієї із найвідоміших картин ХХ ст. "Чорний квадрат" Казимира Малевича, визнав його українським художником. Про це повідомляє The Art Newspaper. Раніше більшість закордонних музеїв і галерей ідентифікували його як "ікону російського авангарду". За словами арт-менеджерки Тетяни Філевської, "підтриманий ідеологічно "російський" Малевич є однією із головних приманок сучасної російської культурної політики".
Тепер в описі до полотен митця і в постійній експозиції, і на сайті музею інформацію оновлено. Представники Стадейлік наголошують, що і в майбутніх повідомленнях буде вказано, що всесвітньо відомий художник - з України, із сім'ї з польським корінням.
Народився Казимир Малевич 23 лютого 1879 року у Києві, на вулиці Жилянській. Його батько, директор цукрових заводів - поляк, мати - українка з Полтавщини, домогосподарка. Обоє батьків були родовими дворянами. Найвідоміший у світі дослідник творчості Малевича мистецтвознавець і професор Дмитро Горбачов стверджує, що митець вважав себе українцем, він писав листи українською (в одному з них читаємо: "О, славне місто Конотоп! Воно всеньке лисніло від сала... Я зростав серед цього українського сала і часнику у Конотопі"), надихався мотивами української народної творчості.
Усе життя майстер всіляко підкреслював, що його художнє бачення світу сформувало українське село з білими мазанками - він і сам допомагав мазати глиною долівку та розмальовувати печі птахами і квітами. "Найближча аналогія до супрематизму - геометричний розпис подільських хат, писанки з їх астральними знаками, візерунки плахт - магічний код стихій (вогню, землі, води)", - пише Дмитро Горбачов.
Вражений магією українською вишивки, митець і сам не тільки вишивав, а й створював ескізи, за якими майстри народного промислу виготовляли шарфи, хустки, скатертини, подушки. Їх, вишиті у селі Вербівка на Київщині, потім продавали у Києві, Москві та Берліні. У різні цикли робіт сільської тематики Малевичем включені українські пейзажі й ікони, присутні в кожній сільській хаті.
За радянської влади Казимира Малевича двічі заарештовували, у 1933-му його мистецтво оголосили поза законом. У своїй творчості він відобразив і трагедію Голодомору 1932-1933 рр. Відомий його ескіз під назвою "Де серп і молот, там смерть і голод" (рядок з популярної у 1920-1930-ті роки народної пісні). На картині зображені три людські фігури, у яких замість облич - серп, молот, хрест і труна.
Малевич мав красивий бас і любив співати під акомпанемент бандури. Улюбленими його піснями були крамольна у ті часи "Ще не вмерла України ні слава, ні воля", "Гуде вітер вельми в полі", "При дорозі хрест високий, кров'ю обілляний".
Дослідники зазначають, що прізвище Малевич зустрічається у Польщі, Литві, Україні та Білорусі. Помер Казимир Малевич 15 травня 1935 року - життя йому вкоротили у Ленінградському ОГПУ, де, катуючи, жертві, від якої вимагали зізнань у шпигунстві, вводили воду до сечогінного каналу. Невдовзі у художника розвинувся рак, що й обірвало його роки. Земну межу основоположник супрематизму перейшов у великій бідності. Нині його картини входять до списку найдорожчих полотен світу. У 2018 році "Супрематичну композицію" Малевича продали за рекордні 85,8 млн доларів. На той час вона посідала 55 місце в рейтингу найдорожчих картин усіх часів.
В Амстердамському музеї Стадейлік є 29 робіт Малевича. У 1958-му місто придбало їх у спадкоємця архітектора Гуго Гарінга, котрий вивіз ці полотна з нацистської Німеччини, де їх могли знищити як "дегенеративне мистецтво".
