На цьому наголошували під час засідання парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, на якому розглядали проект змін (№ 8374), які стосуються цієї сфери.
Заступниця голови комітету Євгенія Кравчук зазначила, що цей законопроект дуже ретельно відпрацьовано і народними депутатами, і секретаріатом, тож його можна голосувати в сесійній залі за основу та в цілому, щоб хоч якось просунутися в цьому напрямку. «Я вже настільки втомилася відповідати на питання, чому Кіркоров народний артист України, чи який він там», — зауважила вона.
У пояснювальній записці до проекту змін зазначається, що в умовах війни, яку розпочала російська федерація проти України та повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, для сфери культури і для системи нагород постали нові виклики. За попередні роки незалежності різноманітні державні нагороди отримали значна кількість осіб, водночас виникали ситуації, коли не всі з нагороджених виявилися гідними носити ці державні нагороди.
Окремі персони проявили себе з гіршого боку: вчинили злочини, спрямовані проти основ національної безпеки України, підтримали публічно російську федерацію після початку війни, виступали на публічних заходах держави-агресора тощо. Цілком закономірним є те, що особи, винні у колаборації, пособництві державі-агресору, виправданні розв’язаної нею війни та інших подібних діяннях, не мають права носити державні нагороди.
Особлива увага громадськості, наголошують народні депутати, прикута до діячів культури. У зв’язку з цим виникає необхідність удосконалити обґрунтування для нагородження за видатні заслуги у розвитку культури, а також розширити можливості для позбавлення державних нагород тих осіб, які своїми вчинками поставили себе поза Україною.
Для цього парламентарії пропонують доповнити закон про культуру новою статтею 12 — «Відзначення за видатні заслуги у розвитку культури». У ній вони уточнюють перелік заслуг для розвитку культури, за які громадяни, котрі працюють у цій сфері, можуть бути представлені до відзначення державними нагородами України. Йдеться про видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва, вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва та впровадження новітніх непересічних практик у композиторській, виконавській, музикознавчій діяльності. Відзначатимуть також за найвидатніші твори літератури й мистецтва, публіцистики й журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію суспільства, сприяють розвитку національного культурного середовища, а також гідному представленню нашої культури в європейському і світовому культурному процесі. Також визначається, що особа, нагороджена державною нагородою, може бути її позбавлена у випадках та порядку, визначених законом.
Зміни торкнуться й закону про державні нагороди. У ньому пропонують розширити коло підстав для позбавлення державних нагород осіб, які вчинили певні негативні дії та отримали відповідну оцінку у вигляді рішень уповноважених державних органів. Передбачається, що указом Президента можна буде позбавити державної нагороди особу на підставі рішення суду про визнання її винною у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину чи кримінальних правопорушень. Йдеться, наприклад, про державну зраду, шпигунство, розголошення відомостей військового характеру, пропаганду війни. Також позбавлятимуть державних нагород у разі застосування до людини санкцій. А також визначається, що втрата такої нагороди автоматично несе втрату права на передбачені законом пільги.
Утім, під час обговорення законопроекту на засіданні профільного комітету народні депутати наголошували, що подібні зміни вже передбачено у великому комплексному законопроекті про позбавлення державних нагород, який нині перебуває на розгляді в комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Йдеться про законопроект № 8407 та три альтернативні до нього документи. Отже, можна начебто було й не поспішати, зауважив голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. «Але я не знаю, коли колеги розглянуть той великий закон, — продовжив він. — Цей закон короткий і він дійсно вирішує тільки проблему нагороджених званнями в галузі культури. Ми його дуже старанно відпрацьовували разом з секретаріатом. Тому можна його в першому читанні проголосувати».
На думку М. Потураєва, це варто зробити хоча би для того, щоб у разі гальмування процесу з великим законом, парламент все ж таки прийняв цей у цілому та позбавив «всіляких покидьків хоча б в галузі культури державних нагород і звань».
Відтак, комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект № 8374 за основу та скоротити терміни подачі поправок та пропозицій до нього наполовину.
