Кількість таких центрів буде збільшено порівняно з минулим роком. Про це розповів на прес-конференції голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

- Майже в усіх країнах Європи, в США та Канаді створена мережа центрів, де можна буде скласти Національний мультипредметний тест та інші вступні випробування, що їх вимагає наше законодавство. МОН постійно працює над збільшенням кількості цих центрів. Зараз проводяться додаткові консультації з такими країнами, як Велика Британія, Грузія, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Польща, Туреччина, для того, щоб збільшити кількість центрів тестування, щоб дітям було зручно діставатись з різних куточків тієї чи іншої країни до самих центів, щоб вони мали доступ до української освіти. Кількість центрів тестування збільшується майже щодня. Їх точно буде більше, ніж минулого року, - зазначив Сергій Бабак.

Коментуючи очікування стосовно незначного збільшення кількості охочих складати НМТ за кордоном (на декілька відсотків), він наголосив, що ці прогнози, зокрема, ґрунтуються на демографічних показниках, кількості 11-класників, які цьогоріч закінчують школи, а також очікуваному збільшенні кількості абітурієнтів з числа випускників минулих років. «Абітурієнти бажають вступати до українських університетів, бо планують після Перемоги повертатися додому», - наголосив він.

На жаль, два карантинно-ковідні роки та півтора роки війни призвели до освітніх втрат, погіршення якості навчання, проте ґрунтовні дослідження з цієї тематики в Україні ще не проводили.

Як повідомив Сергій Бабак, у травні парламентарії планують провести комітетські слухання, присвячені «освітнім втратам і вимірюванням освітніх розривів, які існують в Україні». «На жаль, вимушений констатувати, що в Україні централізованої, ефективно працюючої системи зрізу освітніх втрат або освітніх досягнень майже не існує», - визнав Сергій Бабак і додав, що ЗНО або НМТ не можна вважати достатніми для такої оцінки інструментами, адже «це все ж таки механізм для вступу в університети, а не механізм, який тестує знання на виході зі школи».

Тому, за словами Сергія Бабака, до Верховної Ради внесено законопроект про повернення Державної підсумкової атестації, яка мала би стати одним з елементів цієї загальнонаціональної системи оцінювання знань. Цей законопроект комітет планує розглянути найближчим часом на одному зі своїх засідань. Наразі Україна користується даними міжнародних досліджень, зокрема, дослідження PISA, яке проводить раз на чотири роки порівняльну оцінку знань 15-річних учнів у країнах ОЕСР. У жовтні 2022-го Україна, попри війну, взяла в ньому участь, і в жовтні 2023 року очікує на оприлюднення результатів останнього дослідження.

Коментуючи очікування профільного комітету від нового керівництва МОН, Сергій Бабак наголосив, що оцінювати перші кроки нового міністра зарано, проте від нової команди очікують «активізації реформи Нової української школи, яка дещо пригальмувала останніми роками через певні об'єктивні та суб'єктивні чинники, ковід, велику війну. «Разом з тим очікуємо певних змін в системі педагогічної освіти, перепідготовки вчителів, підвищення їхньої кваліфікації, - додав голова комітету. - І, звісно, один з ключових елементів - це реформа професійної (професійно-технічної освіти), що дуже важливо для України в контексті повоєнного відновлення».