Про це розповів під час прес-конференції «Забезпечення якості освіти в умовах війни» заступник голови Державної служби якості освіти (ДСЯО) з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Іван Юрійчук.
«Система освіти перебуває в надзвичайно складному становищі через війну, і ми маємо вживати всіх заходів, щоб компенсувати ці втрати», — наголосив він. Проведення відповідних моніторингових досліджень допоможе напрацювати комплексні підходи до подолання так званих освітніх розривів, прогалин у знаннях школярів, які утворилися через руйнацію звичних умов життя і навчання під час пандемії ковіду та широкомасштабного вторгнення рф. За словами Івана Юрійчука, ДСЯО від початку збирає дані щодо роботи українських шкіл у нових умовах, проте тимчасове зупинення інституційного аудиту закладів освіти під час воєнного стану не сприяло формуванню цілісної картини. Крім того, в Україні досі немає загальнонаціональної системи оцінювання знань.
Як повідомлялося раніше, згаданий моніторинг Державна служба якості освіти проведе спільно з МОН, Українським інститутом розвитку освіти, Інститутом освітньої аналітики за підтримки проекту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). Дослідження охопить майже 300 шкіл з різних областей України відповідно до репрезентативної вибірки закладів загальної середньої освіти, запропонованої Інститутом освітньої аналітики. У ньому братимуть участь понад 10 тисяч учнів, по одному класу з паралелі шостих і восьмих класів. Вивчатимуть результати навчання за два роки, тобто за п’ятий-шостий та сьомий-восьмий класи відповідно.
Тестування відбуватиметься на платформі Всеукраїнської школи онлайн. Персоналізовані дані, які отримають під час моніторингу, оприлюднювати не будуть, проте кожен школяр матиме змогу побачити результати власного тестування у своєму віртуальному кабінеті. Як повідомив Іван Юрійчук, такий моніторинг планують провести також у 2023-му та 2024 роках.
Якісна освіта має починатися із забезпечення безпеки дітей та вчителів, нагадали учасники прес-конференції. Освітня експертка Plan International Ukraine Наталія Байтемірова вивчала ситуацію в школах Миколаївської області і, зокрема, Снігурівки, яка майже 8 місяців перебувала в окупації. «У Миколаєвській лише 15% закладів освіти мають старе протирадіаційне укриття, ще 15% мають старі підвали, які можна переобладнати під укриття, —розповіла вона. — Решта 70% закладів не мають надії обладнати таке укриття, адже в багатьох випадках їх будували взагалі без підвалів через високий рівень ґрунтових вод». Plan International Ukraine серед іншого працює над створенням шелтерів (захисних споруд), забезпеченням школярів гаджетами для дистанційного навчання та створенням цифрових навчальних центрів, а у співпраці з Київським управлінням ДСЯО на його ютуб-каналі започаткував інформування вчителів з питань освітнього законодавства.
Батьки мають дуже конкретні запитання до структур, що відповідають за освітню політику, каже співзасновниця ГО «Батьки SOS» Олена Парфьонова: зокрема, коли з’являться підручники для 5—6-х класів? За її словами, потреби і побажання батьків школярів дуже відрізняються — залежно від місця перебування. У прифронтових районах, зрозуміло, всіх цікавить передусім безпека. Батьки, які перебувають у більш безпечних умовах, наприклад у Києві, глибше замислюються над своїми очікуваннями від освіти: зокрема, чекають на обіцяні зміни в освітніх програмах. «Ті освітні програми, які ми нині маємо, особливо в середній і старшій школі, абсолютно не відповідають потребам часу», — наголошує Олена Парфьонова.
Родини, які перебувають за кордоном, хвилюються про те, чи переведуть їхніх дітей в українських школах до наступного класу і за якою процедурою. «Якщо була обрана сімейна форма освіти, то нині багато шкільних директорів вимагають, щоб діти поверталися і писали контрольні, складали певні іспити, — розповідає вона. — Проте в інших школах готові просто закрити на це очі, перевести до іншого класу і вже потім думати, як усе компенсувати. Водночас всі батьки благають змінити ставлення до дітей, усі хочуть цього дитиноцентризму і визнання, що кожна дитина унікальна».
Розвивати свої унікальні творчі здібності діти мали змогу у гуртках і секціях, які теж опинилися у складних умовах і зазнали втрат. «Від початку широкомасштабного вторгнення повністю зруйновано двадцять закладів позашкільної освіти, ще 114 — пошкоджено», — розповідає голова Громадської ради при ДСЯО, очільниця Міжнародної асоціації закладів позашкільної освіти Олена Биковська. Але навіть в умовах війни важливо забезпечити право дітей на позашкільну освіту, зокрема й тому, що саме в цій системі діти роблять свої перші кроки до майбутньої професії.
