На цьому наголошує Держдеп США у своїй заяві у Твіттері. Глава цього відомства Ентоні Блінкен у свою чергу вкотре закликає кремль припинити використовувати голод як зброю у війні проти України.

Саме цими днями доля «зернового коридору» вирішується у Стамбулі за участю представників України, росії та Туреччини, а також ООН. Як анонсував міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, ініціатива може бути продовжена ще на два місяці. Нагадаємо, рф не раз заявляла, що нинішня ситуація «не сприяє» пролонгації підписаних у липні минулого року угод про відновлення експорту зерна та іншої сільгосппродукції з глибоководних портів Одещини.

Невизначеність з поставками українського продовольства Чорним морем впливає на посівну кампанію в Україні. Навіщо, приміром, відводити величезні площі під ту ж таки кукурудзу, якщо не буде технічної можливості постачати вирощений урожай за прийнятною ціною на світові ринки. Але здебільшого аграрії залишаються оптимістами...

Питання експорту набуває дедалі більшої актуальності з наближенням жнив, зазначає Юлія Гаркавенко, експерт «УкрАгроКонсалт». Виробництво зернових і олійних прогнозується на рівні 65 млн тонн (проти 69 млн торік). Причому олійні будуть у сільгоспвиробників однозначними фаворитами, очікується збільшення їх урожаю як мінімум на 2 млн тонн. А зернові у підсумковому валі втратять не менш як 7 млн тонн. Для реалізації на зовнішні ринки у прийдешньому сезоні Україна матиме, за попередніми оцінками, 39 млн тонн зернових та олійних. І експортувати їх, з огляду на ситуацію, буде непросто.

Невизначеність з експортом впливає і на переробку сільгоспсировини всередині країни. Так,  через проблеми із «зерновим коридором» уже зупинився олійноекстракційний завод у порту «Південний» на Одещині, оскільки не може в повному обсязі реалізувати продукцію, розповів виконавчий директор групи компаній Allseeds Євгеній Охріменко під час прес-конференції у Києві. За його словами, «агресор стримує, блокує «зернову ініціативу». Водночас існує певний розподіл квот між портовими операторами, які є власниками причалів. І так складається, що перевага надається зерну, кукурудзі. Тобто експорту сировини, а не продукції з доданою вартістю». Хоча поставки за межі держави саме продуктів переробки дають робочі місця та більші надходження до бюджету.

Фото з відкритих джерел.